Воєнний стан у десяти областях: що вирішила Рада 26 листопада 2018
Після зіткнення в Керченській протоці парламент ухвалив запровадження воєнного стану, а Росія звернулася до Радбезу ООН.
Як відреагувала Україна на події в Керченській протоці? 26 листопада 2018 Верховна Рада України схвалила запровадження воєнного стану в десяти областях на 30 днів.
Що передувало
Інцидент стався 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України переходили з Чорного до Азовського моря. Їх зупинив російський вантажний корабель, який перегородив прохід під Керченським мостом. За повідомленнями того дня, Росія стверджувала, що українські судна порушили її територіальні води та проігнорували попередження. Україна заперечувала, що її кораблі зробили щось неправильне.
Українські судна й екіпажі були захоплені після пострілів. Росія говорила про трьох поранених українців, а Україна — про шістьох поранених моряків. Згодом в оглядах події зазначалося, що буксир «Яни Капу» було протаранено, а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Реакція Києва
У відповідь на блокаду протоки й захоплення суден 25 листопада було скликано позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Після нього президент Петро Порошенко заявив, що попросить Верховну Раду підтримати запровадження воєнного стану. Позачергове засідання парламенту призначили на 16:00 26 листопада.
У той день депутати ухвалили рішення про воєнний стан у десяти областях строком на 30 днів.
Міжнародний вимір і судноплавство
Того ж дня Росія звернулася з проханням про термінове засідання Ради Безпеки ООН. Також 26 листопада Керченську протоку знову відкрили для комерційного судноплавства.
Так за добу після інциденту подія переросла з морського зіткнення в питання внутрішнього режиму в Україні та тему міжнародних дипломатичних консультацій.
