Відставка Сіліня: як дрони підірвали уряд Латвії
Чому прем’єрка Латвії пішла у відставку на тлі нічних ударів по Києву та кадрових змін у прикордонних регіонах Росії.

Що сталося 14 травня 2026 року і чому цей день поєднав внутрішню кризу в Ризі з новими руйнівними ударами по Україні? Відповідь лежить у наслідках війни, яка дедалі виразніше виходила за межі українських кордонів.
Відставка в Ризі
14 травня 2026 року прем’єрка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку. Днем раніше вона втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як уряд діяв після випадків залітання українських дронів у повітряний простір Латвії.
Як пояснюється пізніше в описі цих подій, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір країн НАТО у Балтійському регіоні, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони залітали з території Росії під час українських далекобійних атак на російські цілі. Ці атаки були частиною ширшої кампанії проти російської інфраструктури експорту нафти, зокрема повторних ударів по портах Усть-Луга та Приморськ.
Нічні удари по Києву
У той самий день Росія завдала нічних ударів по Києву. Одним із уражених об’єктів став житловий будинок у Дарницькому районі на сході міста. За повідомленнями, загинули 16 людей, ще 57 дістали поранень, серед них кілька дітей.
Попередні дні
Напередодні, 13 травня, внаслідок чергових російських ударів дронами по Україні загинули дев’ятеро людей і щонайменше 28 зазнали поранень. Того ж дня президент Росії Володимир Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В’ячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — колишній представник окупаційної влади Єгор Ковальчук. Заміни відбулися на тлі триваючих обстрілів через кордон.
12 травня шестеро людей загинули та семеро, зокрема дев’ятимісячна дитина, зазнали поранень унаслідок російських ударів дронів по Кривому Рогу на Дніпропетровщині. Того ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові атакували кілька газових об’єктів в Оренбурзькій області Росії. Також 12 травня Путін сказав, що Росія цього року розгорне нові ядерні ракети «Сармат».
Що поєднує ці події
У ці дні війна проявлялася одразу в кількох вимірах: удари по українських містах, кадрові рішення в російських прикордонних регіонах, заяви про нову ядерну зброю й українські атаки вглиб Росії. Відставка латвійської прем’єрки показала, що наслідки цих атак дійшли до політики сусідньої країни НАТО: питання про дрони, які залетіли в її повітряний простір, коштувало уряду парламентської більшості.