Що запропонував Путін у відповідь на вимогу припинення вогню
Огляд подій 11–12 травня 2025 року навколо ультиматуму щодо 30-денного перемир'я та пропозиції переговорів у Стамбулі.
Чи справді перемир'я мало набути чинності 12 травня 2025 року? Саме з цієї дати європейські країни вимагали безумовного 30-денного припинення вогню, а напередодні, 11 травня, розвиток подій різко пришвидшився.
За повідомленнями того часу, Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща пригрозили Росії новими санкціями, якщо вона не погодиться на безумовне 30-денне перемир'я, що мало початися 12 травня. Відповіддю президента Росії Володимира Путіна стала пропозиція провести прямі переговори в Стамбулі, Туреччина, 15 травня.
Позиція Києва
Український президент Володимир Зеленський закликав Росію спершу підтвердити безумовне припинення вогню, а вже потім говорити про будь-які прямі переговори між двома країнами. Отже, порядок кроків лишався предметом розбіжностей: Москва пропонувала зустріч, Київ вимагав спершу перемир'я.
Заклик Папи
11 травня Папа Лев XIV у першому недільному зверненні закликав до миру в Україні, звільнення всіх військовополонених і повернення депортованих українських дітей родинам. Він також наголосив на негайному припиненні вогню та звільненні всіх заручників у Газі, дозволі на гуманітарну допомогу там, а також на постійному перемир'ї в конфлікті між Індією та Пакистаном.
Тема дітей мала окрему вагу. Як описано пізніше, після початку російського вторгнення 2022 року Росія примусово переселила тисячі українських дітей на підконтрольні їй території, надавала їм російське громадянство та віддавала в російські сім'ї, а також створювала перешкоди для возз'єднання з рідними.
Підсумок дня
Отже, станом на 12 травня 2025 року сторони не зійшлися щодо послідовності: європейські столиці наполягали на перемир'ї з погрозою санкцій, Москва запропонувала переговори 15 травня, а Київ вимагав підтвердження припинення вогню до зустрічі.
