Що вирішили щодо безпеки неба над Україною 4 березня 2022 року
Відмова НАТО закривати небо, втрата Енергодара та нові санкційні кроки в Європі: огляд подій одного дня війни.
Чому 4 березня 2022 року стало днем гострої суперечки про безпеку українського неба? НАТО оголосило, що не запроваджуватиме бездольотну зону над Україною: така декларація могла б відкрити шлях до ескалації, адже країни альянсу потенційно мали б стріляти по російських літаках.
Президент Володимир Зеленський відреагував різко. Він засудив відмову НАТО і заявив, що всі люди, які гинутимуть відтоді, гинутимуть також через слабкість і роз'єднаність партнерів. Того ж дня Україна за одностайним рішенням стала учасницею Об'єднаного центру передового досвіду НАТО з кібероборони.
Бойові дії
Українські посадовці підтвердили, що Енергодар із електростанцією перебуває під контролем російських військ. Під Волновахою на Донеччині українська протиповітряна оборона збила російський штурмовик Су-25. Росія відновила штурм Миколаєва з підтримкою корабельної артилерії; у місцевому порту українські військові моряки затопили флагманський фрегат «Гетьман Сагайдачний», щоб він не дістався противнику. Біля Києва російські військові поранили головного кореспондента Sky News Стюарта Рамсея.
Поза фронтом
Чехія запровадила надзвичайний стан на 30 днів, оскільки прибували тисячі українських біженців. В Італії поліція затримала в порту Імперії яхту російського олігарха Олексія Мордашова; яхту Геннадія Тимченка, наближеного до Путіна, заблокували й очікували її швидкого арешту. Обох внесено до санкційних списків Євросоюзу.
Росія заблокувала доступ до сайтів BBC News, «Голосу Америки», Deutsche Welle та «Радіо Свобода», а також до Facebook і Twitter, пояснивши це поширенням «неправдивої інформації» про «спеціальну військову операцію». Голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити захоплення великих міст України.
