Що відбувалося в Україні та навколо неї 1 березня 2022 року
Удари по Харкову й Охтирці, попередження киянам, санкції малих європейських держав і підготовка до нового раунду переговорів.
Якою була картина безпекової ситуації 1 березня 2022 року? Той день поєднав нові удари по українських містах, заяви про наступ із різних напрямків і дипломатичні кроки, які мали підготувати новий раунд переговорів.
Удари по Харкову та Охтирці
Об 8:00 за місцевим часом російська ракета влучила в будівлю Харківської обласної державної адміністрації на майдані Свободи. Шестеро людей зазнали поранень, а сама будівля була сильно пошкоджена. Російська ракета також зруйнувала почесне консульство Словенії.
Того ж дня Україна підтвердила, що під час удару російської балістичної ракети по базі в Охтирці на Сумщині, який стався попереднього дня, загинуло понад 70 військових. Це були найбільші втрати життів серед українських сил в одній атаці від початку вторгнення.
Київ і північ країни
Російські збройні сили закликали киян залишити місто, коли їхня броньована колона наближалася до околиць. Мешканцям території навколо будівлі Служби безпеки України (СБУ) також радили евакуюватися; заявленою метою було «припинення інформаційних атак проти Росії».
За даними української розвідки, Збройні сили України (ЗСУ) зірвали замах на президента Володимира Зеленського: група чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадировці, намагалася 26 лютого проникнути до Києва, і її знищили.
Щодо Білорусі повідомлення розходилися. Високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи білоруських сухопутних військ увійшли на північ Чернігівщини. Офіс президента України наголосив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну.
Південь і схід
Очільник так званої «Донецької народної республіки» Денис Пушилін заявив, що збирають сепаратистські сили, аби оточити портове місто Маріуполь.
Тим часом високопосадовець Міноборони США повідомив, що окремі російські підрозділи здалися українським силам «без бою».
Дипломатія, суд і санкції
Мало бути проведено другий раунд переговорів між російською та українською делегаціями, мета — домогтися припинення вогню. Європейський суд з прав людини наказав негайно припинити обстріли та удари по цивільних об’єктах в Україні.
Кілька невеликих європейських держав ухвалювали кроки щодо санкцій. Прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот оголосив, що в середу в терміновому порядку внесе до парламентської процедури законопроєкт, який дасть змогу Генеральній раді затвердити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, пов’язаних, на думку Європейського Союзу, з вторгненням. Для Андорри це був перший випадок застосування санкцій щодо іншої країни. Великий і Генеральний совіт Сан-Марино уповноважив уряд запровадити санкції проти Росії, відкинувши при цьому, що ці заходи мають військовий зміст.
Тиск на медіа в Росії
Російська влада закрила радіостанцію «Ехо Москви» та незалежний телеканал «Дождь», які часто критикували уряд. Приводом назвали нібито свідомо неправдиву інформацію про російські війська та заклики до екстремізму.
