Що відбувалося 27 лютого 2022 року: переговори, санкції, ядерна тривога
Огляд четвертого дня вторгнення: заяви про оборону Києва, рішення союзників і наказ Путіна щодо ядерних сил.
Що змінилося в безпековій картині на четвертий день повномасштабного вторгнення? Станом на 27 лютого 2022 року новини сходилися довкола кількох напрямів: бої за великі міста, ядерна риторика Москви, допомога союзників і перші спроби домовитися про переговори.
Київ і Харків
Українська армія заявила, що утримує контроль над Києвом. Регіональний очільник Харківщини Олег Синєгубов повідомив, що Харків також лишається під контролем України. Військові Києва розповіли про знищену колону з 56 танків біля столиці та про ліквідацію чеченського генерала Магомеда Тушаєва. Україна також заявила, що застосовувала проти російських сил ударні дрони Baykar Bayraktar TB2.
Ядерні сили на підвищеній готовності
Російський президент Володимир Путін наказав привести ядерні сили Росії у стан підвищеної готовності. Він пояснив це «агресивними заявами» членів НАТО.
Переговори: де і як
Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що російська делегація прибула до Гомеля в Білорусі для переговорів. Президент України Володимир Зеленський відкинув Білорусь як місце зустрічі, бо ця країна не є нейтральною стороною конфлікту. Згодом сторони погодилися провести переговори на українсько-білоруському кордоні біля річки Прип’ять 28 лютого. Українська делегація прямувала туди через Польщу з міркувань безпеки.
Допомога і тиск на Москву
Євросоюз заявив, що надасть винищувачі та профінансує закупівлю й доставку зброї для України на 500 мільйонів євро. Це був перший випадок, коли ЄС зробив таке. Окремо union пообіцяв 50 мільйонів євро на медичні потреби. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен дозволила добровольцям долучатися до українських військових.
Туреччина через очільника МЗС Мевлюта Чавушоглу задіяла положення Конвенції Монтре на воєнний час і обмежила прохід військових суден, чиї бази не розташовані на чорноморському узбережжі.
Норвезький суверенний фонд ухвалив рішення вийти з російських активів. Міжнародна федерація дзюдо призупинила звання Путіна як почесного президента й посла федерації, пославшись на війну в Україні.
Економічні та гуманітарні наслідки
На російському валютному ринку спостерігався різкий розрив між цінами купівлі й продажу. Банківські обмінники пропонували 70–90 рубля за долар і 80–100 за євро, тоді як пропозиції продажу коливалися від 100 до понад 150 рубля за долар. Однією з причин називали підозру на панічний продаж.
За оцінкою Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку вторгнення Україну залишили 368 тисяч людей.
