Що відбувалося 1 березня 2022 року: удари, переговори й санкції
Огляд подій першого березневого дня 2022 року, коли тривали обстріли українських міст, а низка держав готувала санкції проти Росії.
Що принесло 1 березня 2022 року в безпековому вимірі? Того дня Україна підтвердила, що під час удару російської балістичної ракети по базі в Охтирці на Сумщині, нанесеного напередодні, загинули понад 70 військових. Це найбільші втрати українських сил в одній атаці від початку вторгнення.
У Харкові о 8:00 за місцевим часом російська ракета влучила в будівлю обласної державної адміністрації на майдані Свободи. Шестеро людей зазнали поранень, будівля сильно пошкоджена. Також було зруйновано почесне консульство Словенії.
Російські збройні сили закликали киян залишити місто, коли їхня броньована колона наближалася до околиць. Мешканцям поблизу будівлі Служби безпеки України (СБУ) також радили евакуюватися, мовляв, для «протидії інформаційним атакам проти Росії».
Заяви та повідомлення
За даними української розвідки, Збройні сили України (ЗСУ) зірвали замах на президента Володимира Зеленського: група чеченських воєнізованих бойовиків, відомих як кадирівці, намагалася потрапити до Києва 26 лютого, і їх знищили. Високопосадовець американського оборонного відомства повідомив, що деякі російські підрозділи здалися українським військам без бою.
Високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив про вхід білоруських підрозділів на північ Чернігівщини, проте офіс президента зазначив, що доказів цього немає. Голова так званої ДНР Денис Пушилін заявив про збір сил для оточення Маріуполя.
Дипломатія і санкції
На 2 березня було заплановано другий раунд переговорів делегацій Росії та України щодо припинення вогню. Європейський суд з прав людини вимагав негайно припинити обстріли цивільних об’єктів в Україні.
У Росії владні структури вимкнули радіостанцію «Ехо Москви» і телеканал «Дождь» через нібито свідомо хибну інформацію про російські війська та заклики до екстремізму. Сан-Марино уповноважило уряд запровадити санкції проти Росії, відкинувши їхній військовий зміст. Прем’єр Андорри Хав’єр Еспот оголосив про термінову парламентську процедуру для рамок санкцій, що передбачають заморожування активів 700 осіб і 50 компаній.
