Що Україна відповіла на заяву про закриття Керченської протоки
Ретроспектива подій 16 квітня 2021 року й попередніх днів: протест через Керченську протоку, бої на Донбасі та звернення до НАТО.
Яким було тло безпекової ситуації навколо України 16 квітня 2021 року? Напередодні, 15 квітня, Київ заявив протест через оголошений, за повідомленнями, намір Росії від наступного тижня і до жовтня закрити Керченську протоку для іноземних військових кораблів та державних суден.
Протоку в українській політиці пам'ятали за подіями 25 листопада 2018 року. Тоді українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під керченським мостом. Українські судна зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: протаранили буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Звернення до НАТО
За кілька днів до цього, 12 квітня, Україна задіяла статтю 15 Хартії про особливе партнерство та ініціювала екстрену зустріч з НАТО. Предметом обговорення мали стати російська ескалація на Донбасі та нарощування російських сил біля українського кордону. Попередній раз цю статтю застосовували у 2018 році під час інциденту в Керченській протоці.
Втрати на фронті
На лінії зіткнення тим часом зростали втрати. 11 квітня українського військового вбили, ще одного тяжко поранили внаслідок артилерійського обстрілу російських сепаратистів; відтоді з початку року загинули 27 військових. 12 квітня двоє українських бійців загинули в сутичках із сепаратистами від куль зі стрілецької зброї. Загальна кількість загиблих у бойових діях цього року сягнула 29.
Отже, до 16 квітня 2021 року протест щодо протоки, консультації з НАТО та фронтові втрати складалися в єдину картину напруження навколо України.
