Що принесло 10 березня 2022 року: переговори в Анкарі й економічний тиск

Чи можна було 10 березня 2022 року говорити про зрушення на шляху до миру? Той день показав радше розрив між дипломатичними контактами та реальністю на місцях: переговори відбулися, але перемир'я не з'явилося, а економічний тиск на Росію та відповідь Москви набирали обертів.

Анкара: найвищий рівень, нульовий результат

У Анкарі, Туреччина, зустрілися міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Це були найвищі переговори між двома державами від початку вторгнення. Про припинення вогню домовитися не вдалося, проте обговорювали можливу зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним.

У той самий день російські війська відновили обстріли Маріуполя після авіаудару по дитячій лікарні, внаслідок якого, як повідомлялося, загинуло троє людей. Гуманітарна колона, що намагалася дістатися до міста, була змушена повернути назад через інтенсивні бойові дії. Контраст між кабінетом переговорів і ситуацією в обложеному місті визначав тогочасну безпекову картину.

Санкції та їхній ефект

Уряд Великої Британії запровадив санкції проти російського олігарха, власника «Челсі» Романа Абрамовича, і заморозив усі його активи у країні. Через це клуб не міг продавати квитки, його магазин мерчандайзингу закривався, а трансферні операції були неможливі до продажу клубу.

Міжнародні фінансові установи оцінювали ризики дедалі похмуріше. Міжнародний валютний фонд більше не вважав дефолт Росії малоймовірним, а Світовий банк називав дефолт Росії та Білорусі ймовірним.

Корпоративний відхід також тривав. Goldman Sachs оголосив про згортання діяльності в Росії, ставши першим великим банком Волл-стрит, що залишив країну після вторгнення. Nintendo і Sony Interactive Entertainment призупинили всі продажі продукції в Росії, а PlayStation Store там більше не працював.

Відповідь Москви

Президент Росії Володимир Путін визнав, що санкції створили для країни проблеми, але назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія вийде з ситуації сильнішою та впорається з труднощами. Речник Кремля Дмитро Пєсков говорив про «шок» для російської економіки від, за його словами, «абсолютно безпрецедентної» економічної війни, через яку складно щось прогнозувати.

Практичні кроки виглядали так:

• Центральний банк Росії обмежив зняття доларів, євро, фунтів стерлінгів та єн для російських компаній еквівалентом 5 тисяч доларів; більші суми — лише з дозволу регулятора, а кошти дозволялося витрачати лише на закордонні відрядження.
• Росія запровадила відповідні санкції проти більшості іноземних держав, окрім членів Євразійського економічного союзу, а також заборонила до кінця року експорт понад 200 найменувань, переважно технічного й сільськогосподарського обладнання.
• Російський уряд скасував відповідальність за викрадення патентів, якщо їхніми власниками є особи з «недружніх» країн; розглядалася й декриміналізація піратства програмного забезпечення з таких країн.

Український законодавчий вимір

Верховна Рада України розпочала розгляд нового закону, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнали б російськими колаборантами. Тижнем раніше було схвалено законопроєкт про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

Що з цього випливає

За фактами того дня видно кілька паралельних ліній. Дипломатичний канал відкрився, але без практичного результату. Воєнні дії, зокрема навколо Маріуполя, тривали й заважали гуманітарній допомозі. Економічне протистояння ставало дедалі масштабнішим: санкції, відхід компаній, оцінки ризику дефолту, обмеження на валютні операції й зустрічні заборони. Київ, зі свого боку, розширював правові інструменти щодо активів, пов'язаних із Росією.