Що показав 8-й день вторгнення: удари по містах і дипломатичні сигнали
Аналіз подій 3 березня 2022 року: від обстрілів Харкова, Чернігова та Ізюма до гарячої лінії Росії та США й заяв про переговори.
Що означала для безпекової ситуації в Україні восьма доба повномасштабного вторгнення? 3 березня 2022 року картина складалася з двох паралельних ліній: дедалі тяжчих втрат серед цивільних і першого обережного обміну сигналами на дипломатичному рівні.
Удари по житлових і цивільних об'єктах
У Харкові російський снаряд влучив у гуртожиток Академії культури Національного університету, внаслідок чого загинули тринадцять студентів. Серед загиблих було п'ятеро іноземців: четверо громадян Китаю та один громадянин Індії.
У Чернігові голова області В'ячеслав Чаус повідомив про щонайменше 33 загиблих і щонайменше 18 поранених унаслідок російських авіаударів по житлових кварталах. В Ізюмі, як повідомлялося, внаслідок ракетного удару загинули вісім мирних жителів, а центральна лікарня міста зазнала значних пошкоджень.
Усі три випадки стосуються міст і об'єктів цивільної інфраструктури: гуртожитку, житлових районів, лікарні. Саме такою була цього дня структура втрат, про які повідомляли місцеві посадовці.
Південь і море
На півдні 2 березня російські сухопутні війська заявили про захоплення Херсона. Міністерство оборони України (Міноборони) це заперечило й наголосило, що бій триває. Наступного дня, 3 березня, патрульний корабель ВМС України «Слов'янськ» знищила російська протикорабельна ракета поблизу порту Одеси; весь екіпаж зник безвісти.
У той самий час, 2 березня, українські сили розпочали наступ у напрямку Горлівки. Тож бойові дії не зводилися лише до оборони: водночас тривали контрдії на сході.
На морському напрямі Туреччина повідомила, що Росія за її проханням скасувала проходження чотирьох військових кораблів через Босфор, після того як Анкара задіяла воєнне застереження Конвенції Монтре. Воно дозволяє закривати Босфор і Дарданелли для іноземних військових суден.
Дипломатія без видимого зближення
Президент Зеленський закликав до особистої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб покласти край війні. Проте російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що війна триватиме «до кінця», і звинуватив Зеленського в тому, що за його правління в суспільстві процвітає нацизм. Водночас Лавров сказав, що Росія не планує ядерної війни.
У цьому ж контексті Росія та США встановили гарячу лінію, мета якої — запобігти ескалації між двома ядерними державами. Отже, на рівні безпосереднього діалогу про завершення війни сторони стояли на протилежних позиціях, тоді як канал для запобігання непорозумінням між Москвою і Вашингтоном з'явився.
Санкції та гуманітарні наслідки
Французька влада в Ла-Сьота арештувала яхту російського олігарха Ігоря Сєчіна після того, як Євросоюз включив його до чорного списку та заморозив його активи. Це було одним із конкретних проявів санкційного тиску.
Гуманітарний вимір війни теж ставав дедалі масштабнішим: Верховний комісар ООН у справах біженців повідомив, що від початку вторгнення з України виїхали понад мільйон людей.
Що з цього випливає
Підсумок 3 березня 2022 року складався з кількох елементів. Удари по Харкову, Чернігову й Ізюму підтверджували, що цивільні території залишалися під обстрілами. Заява Лаврова про війну «до кінця» не залишала підстав для швидких домовленостей, попри пропозицію Зеленського зустрітися з Путіним. Водночас гаряча лінія між Росією та США, рішення Туреччини щодо проходу кораблів і нові санкційні кроки показували, що міжнародні сторони вже намагалися обмежити ризики та посилити тиск. Скільки людей залишать країну далі, того дня ще не було відомо: понад мільйон біженців стали лише відправною цифрою.
