Що поєднало кібератаку, санкції та обстріл під Глевахою

Які сигнали безпеки з'явилися в Україні та навколо неї до 30 жовтня 2017 року? Того дня внаслідок обстрілу поблизу Глевахи на Київщині загинула громадська активістка та військовослужбовиця чеченського походження Аміна Окуєва. Це найтрагічніша з подій, які склалися в одну картину наприкінці місяця.

Кібервимір

За шість днів до того, 24 жовтня 2017 року, дослідники з кібербезпеки повідомили про спалах шифрувальника-вимагача, який отримав назву Bad Rabbit. Він уразив комп'ютерні мережі в різних країнах світу, а найбільше постраждали Росія та Україна. Те, що ці дві держави опинилися на чолі переліку постраждалих, робить цей епізод частиною загальної картини безпеки в регіоні, хоча самі повідомлення не пов'язували його з якоюсь іншою подією.

Санкційний вимір

У п'ятницю, 27 жовтня 2017 року, США оприлюднили перелік із 39 російських військових компаній і розвідувальних структур, щодо яких діють економічні санкції за Законом про протидію супротивникам Америки через санкції (CAATSA). Закон Сенат ухвалив 27 липня 2017 року, а раніше його підтримала Палата представників (419 голосів проти трьох). Підписав його президент США Дональд Трамп 2 серпня 2017 року, хоча вважав цей закон серйозно хибним. Закон забороняє американським компаніям вести справи з санкційними суб'єктами.

Що з цього випливає

Ці три події різного масштабу: кібератака, що зачепила мережі багатьох країн, рішення Вашингтона щодо російських оборонних і розвідувальних структур та загибель людини внаслідок обстрілу під Києвом. Причинових зв'язків між ними повідомлення не встановлювали, тож їх варто розглядати як окремі елементи тогочасного безпекового тла. Для української аудиторії вони водночас означали кілька речей: цифрова вразливість мереж, міжнародний тиск на російські структури та людські втрати, що тривали й поза лінією активних боїв, у Київській області.