Що означала загибель крейсера «Москва» 14 квітня 2022 року

Що змінила для ходу війни загибель флагмана Чорноморського флоту Росії? 14 квітня 2022 року крейсер «Москва» затонув у Чорному морі, і саме ця подія затьмарила решту новин дня.

Що сталося з кораблем

Російське міністерство оборони підтвердило, що крейсер затонув після вибуху та пожежі на борту. Україна заявила, що уразила корабель протикорабельними ракетами «Нептун». За повідомленнями того часу, російський флот намагався відбуксирувати пошкоджене судно до Севастополя, але воно затонуло, не діставшись порту.

У той самий день з'явилася інформація, що «Москва» була серед кораблів, які брали участь в атаці на острів Зміїний 25 лютого. Корабель описували як найбільший військовий корабель, потоплений у бою з часів Другої світової війни. За довідковими даними, це був ракетний крейсер проєкту 1164, який служив з 1982 року і був флагманом Чорноморського флоту РФ.

Допомога і дипломатія напередодні

За день до того, 13 квітня, США оголосили про додаткові 800 мільйонів доларів військової допомоги Україні. До пакета входили артилерійські системи, снаряди, бронетранспортери, вертольоти Мі-17, 300 дронів Switchblade та безпілотні надводні апарати для берегової оборони. Останній пункт особливо цікавий на тлі морських подій 14 квітня, хоча самі факти між собою їх не пов'язують.

Тоді ж до Києва прибули президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії й зустрілися з Володимиром Зеленським. А 14 квітня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Анкара й далі працює над організацією можливої зустрічі Зеленського та Путіна.

Погрози та взаємні звинувачення

На 13 квітня припала заява російського міністерства оборони: якщо українські сили продовжать атаки на територію Росії, Москва почне вражати в Києві «центри ухвалення рішень», зокрема президента Зеленського, та пункти управління. Наступного дня російська сторона заговорила про обстріли власних населених пунктів. Вона заявила, що два українські вертольоти завдали щонайменше шести ударів по житлових будинках села Климово в Брянській області, внаслідок чого поранено семеро людей. Україна відкинула звинувачення й заявила, що росіяни самі обстрілюють села, аби розкрутити антиукраїнську істерію.

Російська влада також повідомила про тимчасову евакуацію всього населення двох сіл після нібито обстрілу українськими військами населеного пункту Сподарюшино в Бєлгородській області. Ці твердження подавалися російською стороною, а Україна заперечувала причетність щодо Брянщини.

Ціна війни для цивільних

Той самий день приніс і втрати серед мирних людей. Російські війська відкрили вогонь по автобусній колоні, яка евакуювала жителів Борової: загинули 7 осіб, 27 дістали поранення. Напередодні голова Харківської області Олег Синєгубов повідомляв, що за добу в області загинули сім людей, ще 22 були поранені.

У Маріуполі, за заявою російського міністерства оборони від 13 квітня, здалися близько тисячі українських морських піхотинців. Україна цю заяву не коментувала.

Що можна виснувати

У поєднанні ці події показують кілька ліній. Перша — морська: втрата флагмана стала помітною перемогою України, а саме підтвердження російським відомством факту загибелі корабля було значущим. Друга — риторична: погрози Києву й заяви про обстріли російських сіл з'явилися в тому самому часовому проміжку. Третя — дипломатична: попри бойові дії, Туреччина говорила про можливу зустріч лідерів, а західні партнери нарощували підтримку.

Далі подальший перебіг подій з фактів 14 квітня 2022 року не випливає, тому оцінювати наслідки варто лише з урахуванням того, що тоді було відомо: корабель втрачено, війна тривала, а цивільні продовжували гинути.