Що означала різка активізація бойових дій на Донбасі 20 квітня 2022 року

Що стояло за новинами, які накопичилися до 20 квітня 2022 року? Підсумок виглядав так: на сході України розпочався очікуваний наступ, Київ запропонував особливий формат перемовин щодо Маріуполя, а міжнародна розмова про війну ішла через санкції, дипломатичні вислання та допомогу Україні.

Наступ на Донбасі

У ці дні Україна заявила, що російські війська розпочали очікуваний наступ на Донбасі; про вибухи повідомляли в кількох містах. Один цивільний загинув, ще кілька людей були поранені внаслідок вибуху в Краматорську. Це були дані, що надійшли 19 квітня.

Наступного дня, 20 квітня 2022 року, радник президента Олексій Арестович заявив, що Україна блокує спробу російського просування на Слов'янськ. Це твердження самого радника, а не незалежне підтвердження ситуації на полі бою. Водночас воно показує, що Слов'янськ у цей момент розглядали як напрям, де намагалися просунутися російські війська.

Попереднього дня, 18 квітня, російське Міністерство оборони заявило про знищення 16 українських військових об'єктів під час «масованих ударів» за ніч, серед них п'ять командних пунктів, склад пального та три склади боєприпасів. Також воно повідомило про збиття двох українських МіГ-29 і одного Су-25. Це заява російської сторони, яка в наведених повідомленнях не мала підтвердження.

Маріуполь і пропозиція переговорів

У межах облоги Маріуполя 20 квітня український переговорник Михайло Подоляк написав у твіті, що Україна готова провести особливий раунд переговорів у Маріуполі. Мета, за його словами, полягала в тому, щоб врятувати військових, зокрема з «Азову», цивільних, дітей, живих і поранених. Таким чином, гуманітарне питання щодо міста прямо пов'язали з окремим переговорним форматом.

Того ж дня підтвердили, що 91-річна жінка, яка пережила Голокост, загинула 4 квітня. Вона стала другою людиною з-поміж тих, хто пережив Голокост, убитою під час російського вторгнення в Україну. Повідомлення стосувалося Маріуполя.

Допомога Україні та ядерна риторика

У той самий день Пентагон оголосив, що Україна отримала винищувачі та запчастини до літаків для посилення своїх повітряних сил. Кількість літаків і країни, звідки їх надіслали, не розкрили.

За день до того, 19 квітня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на тлі американських припущень про можливе застосування Росією ядерної зброї заявив, що країна її не використовуватиме й продовжить застосовувати звичайне озброєння.

Санкції, дипломатія й підтримка з Китаю

Міжнародний вимір теж був помітним. 19 квітня Греція затримала біля острова Евбея російський нафтовий танкер «Пегас/Лана» в межах санкцій Європейського Союзу проти Росії; на борту було 19 членів екіпажу, як повідомило грецьке міністерство судноплавства. Того ж дня російське МЗС вислало 21 бельгійського, 15 нідерландських і 4 австрійських дипломатів у відповідь на аналогічні заходи.

Китайський заступник міністра закордонних справ Ле Юйчен заявив, що Китай зміцнює стратегічні зв'язки з Росією й підтверджує підтримку президента Путіна, тоді як російські збройні сили стикаються зі звинуваченнями у воєнних злочинах проти цивільних. Крім того, Вімблдонський турнір відсторонив російських і білоруських тенісистів від червневих змагань, що найбільше стосувалося Данила Медведєва.

Що з цього випливає

У сукупності ці повідомлення показують кілька паралельних процесів: військовий тиск на сході, пошук способу врятувати захисників і цивільних у Маріуполі, зовнішню допомогу Україні та дедалі жорсткіші санкційні й дипломатичні кроки навколо Росії. Які з цих ліній виявляться вирішальними, у ці дні ще не було зрозуміло.