Що означала пауза в Договорі про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності
Аналіз подій навколо Договору РСМД на початку лютого 2019 року: два кроки у відповідь один на одного.
Що змінилося для європейської та світової безпеки, коли Вашингтон і Москва майже одночасно відмовилися від зобов’язань за Договором РСМД? Станом на 5 лютого 2019 року відповідь визначали два рішення, ухвалені за кілька днів до того.
Хронологія кроків
1 лютого 2019 року державний секретар США Майк Помпео оголосив, що Сполучені Штати призупиняють участь у Договорі про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Угоду уклали 1987 року з СРСР, а її правонаступницею стала Росія. Документ забороняв обом сторонам мати й випробовувати ракети середньої та меншої дальності, як ядерні, так і звичайні, а також пускові установки до них. Причиною Вашингтон назвав недотримання договору з боку Росії.
2 лютого 2019 року президент Росії Володимир Путін у відповідь призупинив участь Росії в договорі. Він також заявив про початок розроблення нових ракет. Таким чином, відповідь Москви була прямим наслідком рішення США вийти з угоди.
Контекст і наслідки
За два дні обидві сторони відмовилися від режиму, який із 1987 року обмежував цілий клас озброєнь. Для самого договору це означало, що жодна зі сторін більше не пов’язувала себе його заборонами. Російська заява про нові ракети показала, що питання не обмежувалося дипломатичною процедурою.
У пізнішій політичній термінології такі події вписували в загальну картину протистояння між США та Європейським Союзом з одного боку й Росією з іншого. Цю картину називають Другою холодною війною, за аналогією з протистоянням ХХ століття. Сам термін використовують з 2010-х років.
Обмін рішеннями 1–2 лютого 2019 року показав, як швидко взаємні звинувачення в порушеннях переходять у відмову від зобов’язань. Тож 5 лютого 2019 року обидві сторони вже стояли перед новою реальністю без чинних обмежень на ракети середньої дальності.
