Переговори, генерал і руйнування в Харкові: 7 березня 2022 року
Ретроспектива дня, коли третій раунд переговорів не приніс припинення вогню, а в Харкові та на Чорному морі тривали бойові дії.
Чи могли переговори на білорусько-польському кордоні 7 березня 2022 року зупинити війну? Того дня делегації Росії та України провели третій раунд зустрічі, але до припинення вогню вона не привела.
Переговори без перемир'я
Обидві сторони заявили про обмежений прогрес щодо гуманітарних коридорів. Домовленості про припинення вогню не було, а четвертий раунд перенесли на невизначене майбутнє. Водночас Росія та Україна погодили ще одне перемир'я, щоб дати змогу евакуювати цивільних з окремих міст.
Того ж дня речник Кремля Дмитро Пєсков назвав умови, за яких Росія завершить військову кампанію: Україна припиняє бойові дії, не вступає до НАТО, визнає Крим російською територією, а Донецьк і Луганськ — незалежними державами.
Накануні, 6 березня, російський президент Володимир Путін у телефонній розмові з французьким президентом Емманюелем Макроном заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції. Він також висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Харків: генерал і науковий інститут
У Харківській області, за повідомленнями української сторони, 7 березня було вбито генерала Віталія Герасимова з 41-ї загальновійськової армії. За цими даними, він нібито брав участь в анексії Криму, інтервенції в Сирії та другій чеченській війні, а також був другим генералом, убитим українськими силами після Андрія Суховецького. За даними Міністерства оборони України, Герасимов був начальником штабу 41-ї об'єднаної армії Росії. Пізніше російська служба BBC підтвердила, що він живий: його нагородили орденом Олександра Невського 23 травня 2022 року.
Тоді ж Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що Харківський фізико-технічний інститут, де є нейтронний генератор, зруйновано російськими обстрілами. В агентстві повідомили, що витоку радіації не зафіксовано, а на об'єкті зберігався невеликий запас радіоактивного матеріалу.
Чорне море і кібервимір
У Чорному морі українські військово-морські сили вразили ракетами патрульний корабель російського флоту «Василь Биков», про що повідомлялося 7 березня.
Того ж дня стало відомо про масштабну фішингову атаку Білорусі на урядовців і військових Польщі та України. Згодом її вдалося локалізувати. Ще 6 березня опублікували розпорядження російського уряду: державні установи та інтернет-провайдери, що їх обслуговують, мали до 11 березня перейти на російські DNS-сервери й за можливості на домен .ru, а скрипти JavaScript із закордонних серверів замінити на розміщені всередині країни. Водночас російська влада не планувала відключати саму країну від глобальної мережі.
У той самий день, 6 березня, президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
Рішення Будапешта
У Європі прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 7 березня підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та передачу летальної зброї її територією іншим державам-членам альянсу. Перевезення зброї до України цей указ не передбачав.
Тож 7 березня 2022 року поєднало дипломатію, що не дала результату, і бойові дії, у яких під ударом опинилися й об'єкти з радіоактивними матеріалами.
