Парламентський Нотатник
Політика без поспіху
Реклама
понеділок, 26 листопада 2018

Керченський інцидент і воєнний стан: що вирішили 26 листопада

Опубліковано: · Редакція «Нотатник»

Як за добу після захоплення українських суден у Керченській протоці з'явилося рішення про воєнний стан у десяти областях.

Чому саме 26 листопада 2018 року стало вирішальним днем після подій у Керченській протоці? Того дня Верховна Рада України схвалила запровадження воєнного стану в десяти областях на 30 днів, а Росія вимагала термінового засідання Ради безпеки ООН.

Що передувало

У ніч на 25 листопада 2018 року, як повідомлялося, Росія перегородила вантажним судном прохід під Керченським мостом трьом суднам ВМС України. Москва стверджувала, що українські кораблі порушили її територіальні води й проігнорували попередження. Київ заперечував будь-які порушення. Після пострілів кораблі та екіпажі були захоплені. За російськими даними, поранень зазнали троє українців, за українськими — шестеро моряків.

У тлумаченні, яке з'явилося пізніше, події описують так: кораблі переходили з Чорного до Азовського моря, їх зупинив танкер під мостом, а буксир «Яни Капу» було протаранено. Артилерійські катери супроводу, за цим описом, обстріляли поза 12-мильною зоною.

Реакція Києва

У відповідь на блокаду протоки й захоплення суден 25 листопада було скликано позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Після нього президент Петро Порошенко заявив, що звернеться до Верховної Ради України з проханням підтримати введення воєнного стану. Парламент мав зібратися на позачергове засідання 26 листопада о 16:00 за місцевим часом.

День рішень

Верховна Рада України підтримала запровадження воєнного стану в десяти областях строком на 30 днів. Це було безпосереднє інституційне продовження подій попередньої доби: від засідання РНБО до голосування в парламенті минуло менше доби.

Паралельно Росія попросила про термінове скликання Ради безпеки ООН. Таким чином, обидві сторони того ж дня перенесли конфлікт на рівень офіційних інституцій: Київ — через внутрішнє правове рішення, Москва — через звернення до міжнародного органу.

У той самий день Керченську протоку знову відкрили для комерційного судноплавства. Отже, блокада проходу тривала лише кілька днів, тоді як політичні й правові рішення, ухвалені у відповідь на неї, мали триваліший вимір: воєнний стан було визначено на 30 днів.

Що показує цей день

За двоє діб ланцюжок подій охопив військовий інцидент, засідання РНБО, голосування парламенту та звернення до ООН. Сторони по-різному описували те, що сталося в протоці: Росія говорила про порушення кордону, Україна — про безпідставні дії проти її кораблів. Саме ці розбіжні оцінки визначили зміст дипломатичної та політичної реакції 26 листопада 2018 року.

Ще записи