Керченська протока й Донбас: що тривожило Київ перед 17 квітня 2021
Огляд подій середини квітня 2021 року, коли Україна поєднала дипломатичну реакцію на ескалацію з протестом щодо протоки.
Чому саме Керченська протока опинилася в центрі уваги напередодні 17 квітня 2021 року? Відповідь лежить у кількох подіях тижня, що передував цій даті.
Фронт і звернення до НАТО
11 квітня 2021 року на передовій у Східній Україні від артилерійського вогню російських сепаратистів загинув український військовий, ще один дістав серйозне поранення. Загальна кількість загиблих у бойових діях з початку року сягнула 27. Наступного дня, 12 квітня, двоє військових загинули від стрілецької зброї, і цифра зросла до 29.
Того ж 12 квітня Україна задіяла статтю 15 Хартії про особливе партнерство та ініціювала екстрену зустріч з НАТО. Предметом обговорення мали стати російська ескалація на Донбасі та зосередження російських військ біля українського кордону. Як зазначалося, раніше цю статтю задіювали у 2018 році під час інциденту в Керченській протоці.
Протест щодо протоки
15 квітня Україна висловила протест через оприлюднене, як повідомлялося, повідомлення Росії: від наступного тижня Керченську протоку нібито закриють для іноземних військових кораблів і державних суден до жовтня.
Звернення до тієї самої статті Хартії, що й у 2018 році, робить паралель з інцидентом у протоці очевидною. Тоді, 25 листопада 2018 року, українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря. Їх зупинив російський танкер, який перегородив прохід під керченським мостом. Кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: було протаранено буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Що з цього випливає
До 17 квітня 2021 року картина складалася з трьох елементів: щоденні втрати на лінії зіткнення, дипломатичний крок Києва до союзників і нове занепокоєння щодо судноплавства в протоці. Київ відповідав на них не силою, а політичними засобами: протестом і запитом на консультації в НАТО.
