Гіперзвукова ракета й удари по півдню: що відомо про 19 березня 2022
Ретроспективний аналіз безпекової ситуації навколо 19 березня 2022 року: нова зброя, втрати в Миколаєві та дипломатичні сигнали.
Що змінилося в безпековому вимірі війни напередодні й у день 19 березня 2022 року? Сукупність повідомлень тих днів показує три лінії: застосування нового типу ракет, удари по військових об’єктах і цивільних містах та дипломатичне тло, яке формували США, Китай і Велика Британія.
Гіперзвукова ракета на заході країни
У повідомленнях від 19 березня 2022 року йшлося, що Росія заявила про перше застосування в Україні гіперзвукової ракети «Кинджал» (Kh-47M2). За російською версією, у п’ятницю нею знищили склад зброї на Івано-Франківщині. Днем раніше, 18 березня, було підтверджено, що Росія запускала по Україні гіперзвукові ракети. За словами американських посадовців, це був перший відомий випадок використання таких ракет у бойових діях. Ішлося про знищення військового складу боєприпасів у Делятині.
У цій історії важливі два елементи: ціль і географія. Склад боєприпасів перебував на заході країни, тобто удар було завдано далеко від ліній активних боїв на півдні та сході.
Миколаїв: втрати серед військових
Найтяжчі повідомлення 18 березня стосувалися Миколаєва. Російський ракетний удар зруйнував українські військові казарми, загинуло щонайменше 50 військових, а ще багато людей, імовірно, залишалися під завалами. За іншим повідомленням, дві військові бази в Миколаєві атакували російські винищувачі, і загинули десятки українських військових. Один із тих, хто вижив і спав у казармі навпроти місця удару, оцінив, що з приблизно 200 осіб, які там були, не вижило близько 90 відсотків.
Оцінки різняться: «щонайменше 50» і свідчення очевидця про значно більші втрати. Спільне в них одне: удар завдав важких втрат особовому складу.
Українська відповідь і цивільні жертви
У ті самі дні повідомлялося й про український удар. 18 березня внаслідок удару по авіабазі в Чорнобаївці було вбито Андрія Мордвічева, командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу Росії.
Цивільне населення залишалося під обстрілами. 18 березня в Запоріжжі внаслідок російського обстрілу загинули дев’ятеро людей. 19 березня працювало вісім евакуаційних коридорів, але через російські обстріли владі не вдалося врятувати людей із Бородянки. Це показує, що наявність домовленостей про коридори сама по собі не гарантувала виходу людей із небезпечних місць.
Дипломатичний і союзницький контур
На цьому тлі тривала дипломатія. 18 березня президент США Байден майже дві години розмовляв із генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном про війну в Україні та застеріг від будь-якої підтримки вторгнення. Ще 17 березня, за заявою МЗС Китаю, війну в Україні не згадували після зустрічі уповноваженого Китаю з питань зовнішньої безпеки Чен Гопіна з послом Росії в Китаї Андрієм Денисовим.
Поряд із цим 17 березня міністр оборони Британії Бен Воллес оголосив про розгортання у Польщі системи протиповітряної оборони Sky Sabre та 100 військових для її обслуговування в межах відповіді НАТО на російську військову агресію. Того ж дня, згідно з інформацією української розвідки, президент Сирії Башар Асад пообіцяв постачати Росії 40 тисяч найманців.
Що з цього випливає
За самими повідомленнями, 19 березня 2022 року безпекова картина мала кілька вимірів. Росія заявила про застосування гіперзвукової зброї проти складу боєприпасів. Втрати серед військових у Миколаєві були значними. Обстріли міст тривали попри евакуаційні коридори. Водночас союзники вживали заходів посилення: США діяли дипломатично щодо Китаю, а Британія розгортала протиповітряну оборону в Польщі.
