Фінляндія та НАТО: що означало голосування 184 проти 7

Що означало для безпеки в Європі голосування фінського парламенту, яке відбулося 1 березня 2023 року? Депутати ухвалили формальне схвалення вступу країни до НАТО: за проголосували 184, проти — 7. Одночасно парламент ухвалив установчі документи військового альянсу.

Рішення з застереженням

Ухвалення в Гельсінкі не означало завершення процедури. Як повідомлялося на той момент, Угорщина й Туреччина ще не схвалили членство Фінляндії. Тож фінська сторона виконала свою частину кроків, а остаточне рішення залежало від інших столиць.

Тло: рік війни

Голосування відбулося за кілька днів після першої річниці повного вторгнення Росії в Україну. 24 лютого 2023 року акції протесту пройшли в різних країнах світу, а відомі пам’ятки підсвітили з нагоди роковин. У самій Росії того дня затримали антивоєнних активістів. Напередодні, 23 лютого, у Вашингтоні проукраїнські протестувальники зустрічали відвідувачів російського посольства.

У ті ж дні тривали дипломатичні й військові кроки навколо війни. 24 лютого Польща передала Україні перші основні бойові танки Leopard 2. Того ж дня Китай оприлюднив позиційний документ із 12 пунктів щодо завершення війни, напередодні очікуваної промови президента Сі Цзіньпіна. Україна заявила, що сподівається: Китай зможе закликати Росію вивести війська.

Що з цього випливає

На підставі наявних фактів можна говорити лише про послідовність подій. Фінляндія завершила парламентське схвалення вступу до НАТО наприкінці лютого — на початку березня 2023 року, тобто на тлі першої річниці війни, постачання західної бронетехніки Україні та китайської пропозиції щодо врегулювання. Переконливий розрив між голосами «за» і «проти» показав, що в парламенті Фінляндії рішення мало підтримку переважної більшості депутатів.

Незавершеним залишалося питання з Угорщиною та Туреччиною: без їхнього схвалення членство Фінляндії не могло набути чинності. Саме це й визначало, наскільки швидко рішення фінського парламенту матиме практичні наслідки.