Чи відбудуться переговори в Стамбулі 15 травня 2025?

Чи могла Туреччина 15 травня 2025 року стати місцем прямих російсько-українських переговорів? Така перспектива постала після 11 травня, коли президент Росії Володимир Путін запропонував зустрітися саме в Стамбулі.

Пропозицію він озвучив після того, як Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща пригрозили новими санкціями, якщо Москва не погодиться на безумовне 30-денне припинення вогню, яке мало початися 12 травня. Так діалог про переговори опинився в одному ряду із санкційним тиском європейських держав.

Позиція Києва

Український президент Володимир Зеленський того ж 11 травня закликав Росію підтвердити безумовне припинення вогню ще до будь-яких прямих переговорів між двома країнами. Отже, на тлі російської пропозиції щодо Стамбула Київ наполягав на послідовності: спершу режим тиші, потім розмова.

Голос із Ватикану

У той самий день, 11 травня, папа Лев XIV під час першого недільного звернення закликав до миру в Україні. Він говорив про звільнення всіх військовополонених і повернення викрадених українських дітей родинам, а також про негайне припинення вогню. Окремо він згадав Газу та конфлікт між Індією і Пакистаном.

Тема дітей має власний контекст. Як описано згодом, під час російського вторгнення Росія примусово переселила тисячі українських дітей на підконтрольні їй території, надавала їм російське громадянство та створювала перешкоди для возз'єднання з рідними. Дітей забирали після арешту чи загибелі батьків, після розлучення з ними в зоні бойових дій, а також з українських установ на окупованих територіях і через «літні табори» на російській території.

Що було на кону

Таким чином, напередодні 15 травня на столі лежали три речі: російська пропозиція зустрічі в Стамбулі, вимога України спершу підтвердити припинення вогню та заклики до гуманітарних кроків — від обміну полоненими до повернення дітей. Чи зійдуться вони в одній точці, на 11 травня лишалося відкритим питанням.