Чому Київ 12 квітня 2021 року активував статтю 15 хартії з НАТО
Аналіз дипломатичного кроку України на тлі загибелі військових на Донбасі та російського нарощування сил біля кордону.
Чому саме 12 квітня 2021 року Україна вдалася до механізму, яким користувалася лише раз? Того дня Київ задіяв статтю 15 Хартії про особливе партнерство з НАТО й ініціював екстрене засідання щодо російської ескалації на Донбасі та нарощування російських сил біля українського кордону.
Контекст на фронті
У ті самі дні на лінії зіткнення зростали втрати. 11 квітня 2021 року від артилерійського вогню російських сепаратистських сил загинув український військовий, ще один дістав тяжке поранення. Це збільшило кількість загиблих у бойових діях цього року до 27. Наступного дня, 12 квітня, двоє військових загинули в сутичках на лінії фронту від стрілецької зброї, і загальна кількість загиблих з початку року сягнула 29.
Що означав крок до НАТО
Стаття 15 хартії передбачає звернення до Альянсу для консультацій. Востаннє її задіювали у 2018 році, під час інциденту в Керченській протоці. Тоді, 25 листопада 2018 року, українські кораблі йшли з Чорного до Азовського моря, і їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під Керченським мостом. Згодом сили ВМФ Росії та Берегова охорона РФ атакували українські кораблі: протаранили буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Тож у 2021 році Київ звернувся до цього механізму вдруге, і поєднав у зверненні два сюжети: щоденні бойові втрати на Донбасі та російське зосередження сил на кордоні. Саме така комбінація, а не окрема подія, стала підставою для екстреної розмови з НАТО.
Підсумок дня
За даними того часу, 12 квітня 2021 року дипломатичний і військовий виміри збіглися: загибель двох військових на фронті та формальна ініціатива щодо консультацій з Альянсом. Лічба втрат з початку року, 29 загиблих, показувала, що бойові дії тривали попри будь-які політичні розмови.
