Буча, Маріуполь і дипломатичний тиск: безпековий зріз 5 квітня 2022 року

Що визначало безпековий порядок денний 5 квітня 2022 року? Відповідь частково лежить у попередніх днях: 3 і 4 квітня світ реагував на повідомлення про вбивства цивільних у Бучі, а 5 квітня Маріуполь знову показав, наскільки вразливою лишається гуманітарна ситуація в обложених містах.

Буча як поворотний пункт реакції

Буча була місцем битви між російськими та українськими силами. У рамках наступу на Київ російські війська намагалися контролювати Бучу, Ірпінь і Гостомель, щоб оточити українську столицю із заходу. Колони рухалися з території Білорусі через Чорнобиль, Іванків і Димер.

3 квітня лідери США, Європейського Союзу та НАТО відреагували на повідомлення про різанину в Бучі: вони звинуватили російські збройні сили у воєнних злочинах і закликали до нових санкцій проти Росії. Того ж дня організація Human Rights Watch заявила, що задокументувала твердження про воєнні злочини російських військ проти цивільних в Україні, зокрема зґвалтування, страти без суду та мародерство.

4 квітня президент США Джо Байден закликав судити президента Росії Володимира Путіна за воєнні злочини після появи нових зображень з Бучі. Франція, Німеччина та Латвія вислали російських дипломатів у відповідь на воєнні злочини, зокрема на події в Бучі.

Санкційний і економічний вимір

У ті самі дні реакція не обмежувалася дипломатією. 4 квітня Литва заборонила російським ІТ-компаніям переїжджати до країни. Німеччина того ж дня взяла під контроль «Газпром Германію», німецьку дочірню компанію «Газпрому»: міністерство економіки не затвердило її придбання двома структурами з неясними бенефіціарами.

Такий набір кроків показує, що відповідь на повідомлення з Бучі йшла кількома напрямами одночасно: через заяви про відповідальність, вислання дипломатів, обмеження для бізнесу та контроль над активами.

Переговори й інформаційна війна

4 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що мирні переговори триватимуть попри події в Бучі. 3 квітня в попередньо записаному відеозверненні до церемонії «Греммі» у Лас-Вегасі він закликав присутніх розповідати правду про війну в соціальних мережах і на телебаченні та підтримувати Україну будь-яким способом.

Південь і Маріуполь

Безпекова ситуація на півдні також лишалася напруженою. 3 квітня в Одесі повідомляли про потужні вибухи, жителів закликали шукати укриття. Українські посадовці казали, що російська авіація випустила по місту ракети, частину яких перехопили.

5 квітня до Маріуполя прямувала евакуаційна колона, але, за словами віцепрем'єр-міністерки Ірини Верещук, російські війська розвернули її назад. Це ускладнило поточні гуманітарні зусилля. Того ж дня судно під прапором Домініки, що стояло в маріупольському порту, постраждало від артилерійського обстрілу російського флоту. Одна людина дістала поранення, а весь екіпаж евакуювали.

Що показує цей зріз

Дні 3–5 квітня 2022 року зафіксували два паралельні процеси. Перший — швидке посилення міжнародного тиску на Росію після повідомлень про вбивства цивільних. Другий — продовження бойових дій і перешкод для гуманітарних операцій там, де війна тривала, передусім у Маріуполі. Українська сторона водночас заявляла, що переговори не припиняться, а також просила світ не мовчати про війну.