20 березня 2022: заборона партій, депортації й дипломатія

Що відбувалося 20 березня 2022 року, коли війна тривала вже п’ятий тиждень, а політичні, гуманітарні й дипломатичні сюжети розвивалися одночасно? Спробуємо розкласти цей день на складові.

Внутрішня політика: заборона партій

Рада національної безпеки і оборони України заборонила 10 проросійських політичних партій. Серед них: «Опозиційна платформа — За життя», Партія Шарія, «Держава», «Ліва опозиція», «Наші», Опозиційний блок, Прогресивна соціалістична партія України, Соціалістична партія України, «Союз лівих сил» та «Блок Володимира Сальдо». Рішення стосувалося одразу десяти політичних сил, тож вело до помітної зміни партійного поля під час воєнного стану.

Гуманітарний вимір: Маріуполь, Бородянка, Херсон

Міська рада Маріуполя повідомила, що російські військові примусово депортували «кілька тисяч» людей до таборів і віддалених міст Росії. Це свідчення про долю цивільних у місті, яке перебувало в облозі.

До цього, 19 березня, працювало вісім евакуаційних коридорів, проте через російські обстріли владі не вдалося врятувати людей із Бородянки.

У Херсоні, як повідомлялося, місцеві жителі зупиняли російські військові машини й казали військовим іти додому. За пізнішим описом, такі епізоди входили до низки ненасильницьких проявів опору цивільних проти окупації: люди блокували рух техніки, а російські військові у відповідь відкривали попереджувальний вогонь.

Фронт і зброя

У попередні дні росіяни заявили, що 19 березня вперше в Україні застосували гіперзвукову ракету «Кинджал» Х-47М2 для знищення складу зброї на Івано-Франківщині. За повідомленнями від 18 березня, американські посадовці називали це першим відомим випадком бойового використання таких ракет, а ціллю був склад боєприпасів у Делятині. Також 18 березня повідомлялося, що командувач 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу Росії Андрій Мордвічев загинув унаслідок українського удару по авіабазі в Чорнобаївці.

Дипломатія і тиск

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Росія й Україна наближаються до згоди щодо окремих питань мирного врегулювання. Крім того, за повідомленням таблоїду Daily Express, кореспондент ВВС сказав, що Путін «нарешті погодився» зустрітися із Зеленським. Це лише переказ, а не підтверджена домовленість.

У ці дні тривали й міжнародні контакти: 18 березня президент США Байден майже дві години розмовляв із генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном про війну та застеріг від будь-якої підтримки вторгнення.

Енергетика й протести за кордоном

Болгарія оголосила, що припинить імпорт газу від «Газпрому», коли наприкінці 2022 року завершиться десятирічна угода. Міністр енергетики Олександр Ніколов додав, що країна шукатиме більше газу з Азербайджану. Це сигнал руху від російської енергетики.

У Берліні біля Бранденбурзької брами антивоєнні демонстранти провели концерт із закликом припинити війну.

Що з цього випливає

День показав кілька паралельних ліній: держава обмежувала політичні сили, які вважала проросійськими; цивільні в окупованих і обложених містах стикалися з депортаціями та обстрілами; дипломати говорили про прогрес у переговорах; європейські країни оголошували про зміну енергетичних орієнтирів.