Київ відкликав посла з Білорусі: що це означало

Що означало рішення України відкликати посла з Білорусі? 17 серпня 2020 року, як повідомлялося, Київ відкликав свого посла, щоб оцінити «нову реальність» і перспективи подальших двосторонніх відносин із сусідньою країною.

Тло рішення

Перед цим у Білорусі тривали протести після президентських виборів. Упродовж попередніх днів політична напруга лише зростала.

15 серпня Олександр Лукашенко звернувся до президента Росії Володимира Путіна: він вважав протести загрозою не лише для Білорусі. У заявах обох сторін було помітне посилання на Союзну державу двох країн. Того ж дня лідерка опозиції Світлана Тихановська, яка перебувала у вигнанні в Литві, закликала до нових протестів.

16 серпня Лукашенко виступив перед прихильниками на площі Незалежності в Мінську. Він стверджував, що в разі нових виборів Білорусь «загине як держава», і звинуватив НАТО в тому, що альянс «стягується до кордону». Опозиційні критики казали, що більшість учасників мітингу змусили прийти, а багатьох привезли автобусами з інших регіонів.

Що це говорило про позицію Києва

Відкликання посла було дипломатичним кроком, який не означав розриву зв’язків. Мета, за повідомленнями, полягала в оцінці нової ситуації та перспектив відносин. Київ, отже, не поспішав із висновками, але й не залишав без реакції те, що відбувалося в сусідній державі.

Того ж періоду в регіоні лунали й інші сигнали безпеки. 15 серпня держсекретар США Майк Помпео та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписали у Варшаві угоду про перерозміщення близько тисячі американських військових з Німеччини до Польщі. Їхня загальна кількість у Польщі мала зрости до 5500, а в разі загрози країні — потенційно до 20 тисяч. Факти не пов’язують цю угоду з білоруськими подіями, тож вона лише показує, яким був тогочасний регіональний контекст.

У підсумку 17 серпня 2020 року Україна обрала обережну паузу для переоцінки відносин із Мінськом, коли білоруська криза набувала дедалі ширшого міжнародного виміру.