Відставка в Латвії та кадрові рокіровки на кордоні Росії
Як 13–15 травня 2026 року дроні, парламентська більшість і губернаторські крісла стали темою політичних рішень у двох країнах.
Що спільного між урядовою кризою в Ризі та губернаторськими призначеннями біля українського кордону? Станом на 15 травня 2026 року обидві історії пов’язувала війна та її побічні наслідки для сусідніх регіонів.
Рига: більшість, якої більше не було
13 травня прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як вона діяла у справі українських дронів, що залітали в латвійський повітряний простір. Наступного дня, 14 травня, вона подала у відставку.
Як пояснюють пізніші огляди, у березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір держав НАТО на Балтії та у Фінляндії після перетину з території Росії. Це відбувалося під час ширшої української кампанії проти російської нафтової експортної інфраструктури, зокрема повторних ударів по портах Усть-Луга і Приморськ.
Бєлгород і Брянськ: нові керівники
У той самий день, 13 травня, президент Росії Володимир Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В’ячеслава Гладкова змінив армійський генерал Олександр Шуваєв, а Олександра Богомаза — Єгор Ковальчук, якого описували як колишнього представника окупаційної влади. Заміни відбулися на тлі триваючих транскордонних атак.
Що лишилося за кадром
До 15 травня 2026 року в Латвії відставка вже була фактом, а у двох російських областях працювали нові керівники. Ці події різні за масштабом і природою, проте всі вони так чи інакше стосувалися наслідків українських далекобійних ударів та реакції на них.
