Відставка Сіліні: наслідки дронових інцидентів у Латвії
Як історія з українськими дронами в латвійському небі призвела до падіння уряду в Ризі.
Чому питання про безпілотники в повітряному просторі стало для латвійського уряду фатальним? Станом на 16 травня 2026 року політична криза в Латвії вже набула завершеного вигляду: за два дні до цього, 14 травня, прем'єр-міністерка Евіка Сіліня подала у відставку.
За день до того вона втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як її уряд діяв після інцидентів з українськими дронами, що залетіли в повітряний простір Латвії.
Тло подій
У березні та травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір країн НАТО в балтійському регіоні, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони перетинали кордон з Росії під час українських далекобійних атак по російських цілях біля Балтійського моря. Ці атаки були частиною ширшої кампанії проти російської нафтоекспортної інфраструктури, зокрема повторних ударів по портах Усть-Луга та Приморськ.
Інцидент у Латвії виявився не лише безпековим, а й внутрішньополітичним сюжетом: розбіжності довкола його оцінки коштували уряду парламентської підтримки. Відставка прем'єрки, оголошена 14 травня, залишила країну з питанням про майбутню конфігурацію влади.
