Вашингтон, Рига і Слов'янськ: що принесло 20 квітня 2022 року

Що спільного між закритим засіданням G20 у Вашингтоні та пресконференцією в Ризі? Обидві події 20 квітня 2022 року показали, як тиск на Москву переходив із заяв у конкретні рішення й демонстративні жести.

Порожнє крісло за столом

Міністри фінансів багатьох країн, зокрема зі США та кількох європейських держав, залишили закрите засідання G20 у Вашингтоні, коли віртуально почав читати підготовлену промову міністр фінансів Росії Антон Силуанов. Про це розповіла особа, знайома з перебігом засідання. Перед тим президент США Байден закликав виключити Росію з G20. Таке рішення потребує згоди всіх членів, а Китай, схоже, його не підтримував.

Строки для німецької енергетики

Того ж дня міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на пресконференції в Ризі з колегами з країн Балтії заявила про плани відмовитися від російської нафти та енергоресурсів до кінця року. За її словами, імпорт нафти скоротять удвічі до літа, а потім повністю припинять, звівши до нуля до кінця року. Німеччина, додала вона, повністю відмовиться від імпорту російських енергоносіїв.

Фронт і сигнали з Пекіна

На сході України радник президента Олексій Арестович 20 квітня 2022 року заявив, що українські сили блокують спробу російського просування на Слов'янськ.

Накануні, 19 квітня, заступник міністра закордонних справ Китаю Ле Юйчен підтвердив намір зміцнювати стратегічні зв'язки з Росією та підтримку президента Путіна, коли російські військові стикалися зі звинуваченнями у воєнних злочинах щодо вбивств цивільних. Того ж дня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що країна не застосує ядерну зброю й діятиме зі звичайною. Це було відповіддю на американські твердження про можливість такого сценарію.

Так у кількох столицях склалася картина дня: економічна ізоляція Росії в міжнародних форматах, енергетичні плани європейців і підтримка Москви з боку Пекіна.