Що звучало довкола України 1 лютого 2022 року
Ретроспектива дня, коли Москва звинуватила Вашингтон у спробі втягнути її у війну, а європейські й північноамериканські столиці готувалися до різних сценаріїв.
Чи могла одна заява в один день вмістити всю напругу тогочасної кризи навколо України? 1 лютого 2022 року російський президент Володимир Путін заявив, що Сполучені Штати намагаються втягнути Росію у війну в Україні. За його словами, це потрібно, щоб мати привід для нових санкцій і «стримувати розвиток Росії». Він також сказав, що США проігнорували занепокоєння Москви щодо розширення НАТО у Східній Європі.
Попередні дні
Цій заяві передував тиждень активних сигналів. 26 січня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про продовження операції «Юніфайер» на три роки. Ще шістдесят військових мали бути розгорнуті в Україні найближчими днями. Уряд Канади також повідомив про поставку невісникового спорядження та обмін розвідувальними даними.
27 січня президент США Джо Байден під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським сказав, що росіяни можуть вторгнутися в Україну в лютому. Наступного дня, 28 січня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія не зацікавлена в розв’язуванні війни. Того ж дня президент Білорусі Олександр Лукашенко сказав, що його країна не хоче воювати з Україною, але може вступити у війну, якщо нападуть на неї або на Росію.
Ірландський епізод
Окремий сюжет розгортався далеко від Східної Європи. Російські військові навчання були заплановані в Атлантиці на південний захід від Ірландії, в міжнародних водах, але в межах виключної економічної зони країни. Вони мали тривати з 3 по 8 лютого 2022 року і залучати флот та авіацію Росії. 29 січня міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковні повідомив, що міністр оборони Росії погодився на його прохання перенести навчання за межі ірландської економічної зони. Пізніше Росія скасувала заплановані навчання на прохання ірландського уряду.
Що показує цей день
У заяві Путіна від 1 лютого сходяться кілька ліній, окреслених попередніми днями: попередження Вашингтона про можливе вторгнення в лютому, запевнення Москви, що війни вона не прагне, і її вимоги щодо НАТО. Паралельно країни, які були найближчими до подій або мали власні інтереси, оголошували конкретні рішення: Канада посилювала присутність в Україні, Ірландія домовлялася про перенесення навчань, а Білорусь окреслювала межі власної участі.
