Що відбувалося в політиці довкола війни 4 березня 2022 року
Ретроспектива дня, коли Москва заговорила про готовність до переговорів, Київ закликав НАТО до рішучості, а в Росії запровадили кримінальну відповідальність за «фейки» про армію.
Якими були політичні сигнали, що надходили 4 березня 2022 року, на дев’ятий день повномасштабного вторгнення? Заяви з Москви, Києва та альянсу тягнули в різні боки.
Переговори та жорсткі умови
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія відкрита до мирних переговорів з Україною. Водночас він закликав Київ виконати російські вимоги. Напередодні, 3 березня, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що розпочався другий раунд переговорів між Україною та Росією. Того ж дня він закликав до особистої зустрічі з Путіним, щоб закінчити війну.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 3 березня заявив, що війна в Україні триватиме до кінця, і звинуватив українського президента в тому, що в країні процвітає нацизм. Він також сказав, що Росія не планує ядерної війни.
Глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров 4 березня закликав Путіна дозволити його військам захопити великі міста України. На його думку, це єдиний шлях урятувати російський народ і державу.
Київ і НАТО
Зеленський 4 березня гостро відреагував на відмову НАТО закрити небо над Україною. Він заявив, що всі, хто гинутиме відтепер, гинутимуть і через слабкість та роз’єднаність союзників. Також він звернувся до учасників антивоєнних акцій у містах Європи.
За день до цього, 2 березня, російський опозиціонер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних протестів у Росії та світі, а також до протестів проти Путіна.
Кримінальна відповідальність у Росії
У той самий день Путін підписав зміни до Кримінального кодексу Росії. Вони запровадили відповідальність за поширення неправдивої інформації про російських військових і Збройні сили, а також за заклики до антиросійських санкцій. За поширення «фейків» про армію передбачено від 10 до 15 років ув’язнення, можливий додатковий штраф від 700 тисяч до 1,5 мільйона рублів (6,4–13,7 тисячі доларів США) і до трьох років примусових робіт. За два інші діяння покарання м’якші, але також можуть передбачати позбавлення волі. Раніше законопроєкт одностайно ухвалила Державна дума.
Інцидент у Чорному морі
3 березня біля порту Одеси після вибуху затонуло естонське вантажне судно MV Helt. За даними влади, усіх шістьох членів екіпажу врятували. Міністерка закордонних справ Естонії Ева-Марія Ліймец повідомила, що інцидент розслідуватимуть.
