Що відбувалося навколо війни 25 лютого 2022 року
Київ пропонував переговори, Москва закликала військових до перевороту, а Євросоюз ухвалював санкції.
Що принесла дипломатія другого дня вторгнення? 25 лютого 2022 року, наступного дня після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про «спеціальну військову операцію» в Україні, переговорні сигнали звучали паралельно з різкими заявами.
Радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що країна готова до переговорів з Росією про нейтральний статус, щоб досягти припинення вогню; час і місце мали оголосити. Президент Володимир Зеленський закликав Путіна розпочати переговори, а також просив прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником. За повідомленнями, Путін сказав президентові Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія готова до переговорів з Україною. Міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав Росію поважати територіальний суверенітет України й припинити жертви серед цивільних, відновивши переговори.
Водночас Путін закликав Збройні сили України «взяти владу у свої руки» та усунути уряд, назвавши його «бандою наркоманів і неонацистів». Зеленський звинуватив європейське керівництво в бездіяльності та закликав громадян країн ЄС протестувати, щоб уряди діяли рішучіше.
Санкції
Євросоюз заморозив усі активи Путіна та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в ЄС. Крім того, ЄС оголосив нові санкції проти фінансового, енергетичного й транспортного секторів Росії, візової політики, а також експортного контролю й заборони на експортне фінансування. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ці заходи мали максимально вплинути на російську економіку та політичну еліту.
