Що відбувалося навколо війни 23 квітня 2022 року
Огляд подій і заяв, що передували 23 квітня 2022 року: евакуація з Рубіжного, енергетичні рішення Берліна та дипломатичні суперечки навколо Росії.
Яким був політичний і гуманітарний контекст війни напередодні 23 квітня 2022 року? Повідомлення тих днів показують: на сході країни тривали важкі бої, а дипломатичні заяви союзників Києва ставали дедалі жорсткішими.
Рубіжне без коридорів
За даними від 22 квітня, російський обстріл зірвав спробу евакуації цивільних із Рубіжного, де тривали важкі бої. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, автобус не зміг дістатися до міста. Віцепрем’єрка Ірина Верещук повідомила, що відкритих евакуаційних коридорів через контрольовану Росією територію немає через небезпеку на маршрутах.
У тій самій телефонній розмові з президентом Росії Путіним голова Європейської ради Шарль Мішель і верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель рішуче закликали забезпечити негайний і безпечний гуманітарний вихід із Маріуполя та інших міст в облозі.
Фронт на Донбасі
У ті дні радник президента Олексій Арестович стверджував, що українські сили блокують спробу російського просування на Слов’янськ (повідомлення від 20 квітня). Тоді ж, 19 квітня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що країна не застосовуватиме ядерну зброю й надалі користуватиметься звичайною. Це сталося на тлі американських тверджень про можливість такого кроку.
Енергетика та дипломатичний тиск
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 20 квітня на прес-конференції в Ризі повідомила про плани відмовитися від російської нафти та інших енергоносіїв до кінця року. За її словами, імпорт нафти мали скоротити вдвічі до літа, а потім звести до нуля.
У Вашингтоні того ж дня міністри фінансів багатьох країн, зокрема США та європейських, залишили закрите засідання G20, коли міністр фінансів Росії Антон Силуанов віртуально почав читати підготовлену промову. Раніше президент США Байден закликав виключити Росію з G20; для цього потрібна згода всіх членів, а Китай, схоже, її не підтримував.
Ще раніше, 19 квітня, заступник міністра закордонних справ Китаю Ле Юйчен заявив про намір зміцнювати стратегічні зв’язки з Росією та підтвердив підтримку Путіна, коли російські збройні сили стикалися зі звинуваченнями у воєнних злочинах щодо вбивств цивільних.
