Парламентський Нотатник
Політика без поспіху
Реклама
четвер, 10 березня 2022

Що відбувалося 10 березня 2022 року: Анкара, санкції та закон про активи

Опубліковано: · Редакція «Нотатник»

Огляд дня, коли у Туреччині зустрілися глави МЗС України та Росії, а Верховна Рада розпочала розгляд закону про примусове вилучення активів.

Які рішення і заяви визначили 10 березня 2022 року? Попри відсутність перемир'я, цей день позначився дипломатичною зустріччю в Анкарі, дебатами у парламенті та заявами щодо санкцій.

Переговори в Анкарі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провели переговори в Туреччині. Лавров прибув до Анкари 9 березня. За повідомленнями, це були найвищі за рівнем контакти двох держав від початку вторгнення. Домовленості про припинення вогню досягнуто не було, проте обговорювалася можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним.

У тому ж дипломатичному контексті 8 березня Зеленський в інтерв'ю ABC News заявив, що Україна відкрита до обговорення статусу самопроголошених Донецької та Луганської областей, які визнала Росія. Він також допустив, що його країна, можливо, вже не готова до вступу в НАТО. Міністр оборони України Олексій Резніков 10 березня сказав, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «з розумінням».

Верховна Рада та активи

Верховна Рада України 10 березня почала розглядати новий закон, який дозволив би примусово вилучати всі активи громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнає російськими колаборантами. Тижнем раніше було схвалено законопроєкт про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

Санкції в оцінці Путіна

Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами.

Правила Meta щодо мовлення про війну

За внутрішніми листами, Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових, що зазвичай обмежено. Речник Meta пояснив це тимчасовим пом'якшенням правил через вторгнення. Заборона на заклики до насильства щодо російських військовополонених і на «достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних» зберігалася. Дозволеними стали й погрози смертю Путіну та білоруському президентові Олександру Лукашенку. Також запровадили вузький виняток для вихваляння полку «Азов» виключно в контексті захисту України.

Події напередодні

9 березня російський авіаудар зруйнував пологове відділення та дитячу лікарню в Маріуполі: троє людей загинули, щонайменше 17 дістали поранень. Зеленський повідомив, що доля багатьох людей невідома.

Того ж дня Кулеба заявив, що резервні дизель-генератори, які охолоджують відпрацьоване ядерне паливо, працюватимуть ще лише 48 годин, а витік радіації з Чорнобиля буде «неминучим», якщо електропостачання не відновити негайно. Міжнародне агентство з атомної енергії зазначило, що «критичного впливу на безпеку» найближчим часом не очікується.

У Великій Британії армія підтвердила, що кілька військовослужбовців самовільно залишили частини й, імовірно, поїхали воювати в Україну. Міністр оборони Бен Воллес заявив, що вони «порушують закон і будуть притягнуті до відповідальності» після повернення.

Ще записи