Що стояло за дипломатичними сигналами середини вересня 2024 року
Три повідомлення з 12 і 14 вересня 2024 року показали, як війна впливала на відносини Києва з партнерами та супротивником.
Які сигнали надходили до 18 вересня 2024 року, коли війна обговорювалася вже не лише на фронті, а й у дипломатичних контактах? Факти, що передували цій даті, окреслюють три напрями.
Перший стосується мирних ініціатив. 12 вересня 2024 року президент Володимир Зеленський різко засудив бразильсько-китайську мирну ініціативу. За його словами, обидві країни фактично опиняються на боці Росії, бо пропонують «деескалацію» ціною українських територій, які займає російська армія, замість допомоги Україні у спротиві вторгненню.
Другий напрямок пов’язаний із західною зброєю. Того ж дня російський президент Володимир Путін попередив: якщо Україна завдає глибоких ударів по території Росії західною зброєю, це означає формальну участь НАТО у війні. Він пояснив це тим, що такі системи програмують військові НАТО, а отже йдеться про «пряму конфронтацію».
Третій напрямок стосується мобілізації. 14 вересня 2024 року, після зустрічі в Києві, міністри закордонних справ Польщі та України закликали припинити соціальні виплати українським чоловікам у Польщі. Вони також говорили про програми в Європейському Союзі для повернення таких чоловіків в Україну, щоб зупинити ухилення від призову.
Що поєднує ці епізоди
Усі три повідомлення показують різні виміри одного тиску: на мирну дипломатію, на відносини зі союзниками щодо озброєння та на людські ресурси для війни. Київ відкидав компроміси, що передбачали втрату територій, Москва використовувала риторику про НАТО, а Київ і Варшава обговорювали спільні кроки щодо чоловіків призовного віку за кордоном.
