Що принесло 8 квітня 2022 року: Бородянка, С-300 і західна допомога
Огляд новин про заяви Зеленського щодо Бородянки, передачу Україні важкого озброєння та рішення Заходу в перші дні квітня 2022 року.
Що означала для політичного порядку денного пʼятниця, 8 квітня 2022 року? Цього дня одночасно звучали заяви про жертви на звільнених територіях і повідомлення про нові поставки зброї, а за кілька днів до того ухвалили ключові рішення на Заході.
Бородянка в центрі уваги
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі заявив, що ситуація в Бородянці набагато гірша, ніж у Бучі, а кількість жертв там ще більша. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова за даними влади назвала цифру в 650 загиблих. Ці заяви формували тло, на якому обговорювали і допомогу Україні, і відповідальність за воєнні злочини.
Зброя з Братислави та Праги
Того ж дня прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер повідомив, що його країна передає Україні зенітно-ракетний комплекс С-300. Чехія, за його словами, відправляє танки та бойові машини піхоти. Так виконувалося одне з головних прохань Зеленського — допомогти країні захиститися від російської бомбардувальної кампанії.
Рішення, ухвалені напередодні
Перші дні квітня принесли і політичні сигнали зі США. 6 квітня Сенат одноголосно ухвалив закон, який уповноважує президента Джо Байдена використовувати програму ленд-лізу, востаннє застосовану у Другій світовій війні, щоб прискорити доставку військової техніки в Україну. 7 квітня Палата представників проголосувала 420 голосами проти трьох за законопроєкт про призупинення нормальних торговельних відносин із Росією та Білоруссю, після чого Сенат підтримав його 100 голосами проти нуля. Документ передали на підпис Байдену.
У ті ж дні тривав і юридичний вимір. 7 квітня колишня міністерка юстиції Німеччини Забіне Лойтгойссер-Шнарренбергер і колишній міністр внутрішніх справ Герхарт Баум подали до федеральної прокуратури Німеччини заяву. У ній вони звинуватили президента Росії Володимира Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військових у воєнних злочинах в Україні.
Переговорний фон
На дипломатичному треку 6 квітня Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо Зеленський погодиться на умови, визначені під час переговорів. Йшлося про юридичну гарантію нейтралітету: зміну конституції України, яка закріпила б відмову від вступу до НАТО. Москва також повідомила, що призупинила операції в Києві як «жест доброї волі» задля мирних перемовин. 7 квітня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ має бути залучений до переговорів.
Що вимальовується
У підсумку 8 квітня 2022 року постає зіставлення трьох ліній: свідчення про масштаб втрат у населених пунктах, поступове наповнення України важким озброєнням і політичні та юридичні кроки партнерів. Водночас Москва озвучувала умови, що стосувалися змін до української конституції.
