Що принесло 7 квітня 2022 року в політиці війни
Ретроспектива: торгові рішення Конгресу США, німецька заява до прокуратури та заяви Москви й Мінська напередодні й у день голосування.
Які політичні сигнали надійшли 7 квітня 2022 року, коли війна в Україні тривала вже понад сім тижнів? Найвагомішим із них були рішення Конгресу США, але не єдиним.
Вашингтон: майже одностайність
Палата представників США проголосувала 420 голосами проти 3 за законодавство, яке призупиняє нормальні торгові відносини з Росією та Білоруссю після вторгнення в Україну. Згодом того ж дня Сенат ухвалив документ 100 голосами проти 0 і передав його на підпис президентові США Джо Байдену. Такі результати показують, що в цьому питанні позиції двох палат збіглися.
За день до того, 6 квітня, Сенат одноголосно схвалив закон, який уповноважує Байдена використовувати програму ленд-лізу, востаннє застосовану під час Другої світової війни, щоб прискорити постачання військової техніки в Україну. Отже, торговий тиск на Москву й Мінськ і військова допомога Києву рухалися паралельно.
Німеччина: правова площина
У той самий день колишня федеральна міністерка юстиції Німеччини Забіне Лойтгойссер-Шнаренбергер і колишній міністр внутрішніх справ Герхарт Баум подали до федеральної прокуратури заяву. У ній вони звинуватили президента Росії Володимира Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військовослужбовців російської армії у воєнних злочинах в Україні.
Переговорний фон
Напередодні, 6 квітня, Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо президент України Володимир Зеленський погодиться на умови, обговорені під час перемовин. Йшлося про юридичну гарантію нейтралітету: Україна не вступатиме до НАТО, а відповідне положення має з’явитися в конституції. Москва також повідомила, що призупинила операції в Києві як «жест доброї волі» задля мирних переговорів.
7 квітня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ слід залучити до переговорів про завершення війни.
Підсумок дня
У ці дні поєднувалися три лінії: санкційно-торговий тиск і постачання зброї з боку США, спроби правового переслідування російського керівництва в Німеччині та заяви з Москви й Мінська про умови й формат переговорів. Із наведених заяв видно, що сторони по-різному окреслювали шлях до завершення війни.
