Що політично відбувалося навколо війни 2 березня 2022 року

Що саме визначало політичний порядок денний навколо війни 2 березня 2022 року? Цього дня опозиціонер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних протестів у Росії та світі, а також до акцій проти президента Володимира Путіна. Цей заклик стояв у тому самому ряду, що й події попередніх днів: євроінтеграційні кроки України, санкційні рішення та перші переговори.

Євроінтеграційний трек

Український напрям тих днів був особливо помітним. 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство країни в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що хоче бачити її в європейській родині. Наступного дня, 1 березня, Європарламент формально прийняв заявку України.

Так за два дні заявка пройшла шлях від підпису до формального прийняття одним з інститутів ЄС. Інших рішень щодо вступу в наданих повідомленнях немає, тож зупинятися варто саме на цих кроках.

Санкції і допомога

Реакція на вторгнення виходила й за межі великих столиць. 1 березня прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот оголосив, що в середу, 2 березня, внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дасть змогу Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, пов’язаних, за оцінкою ЄС, із вторгненням. Як повідомлялося, для Андорри це був перший в історії випадок застосування санкцій до іншої держави.

У військовій площині 28 лютого пілоти ЗСУ почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. Український уряд говорив про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем’єр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Пізніше головний дипломат ЄС Жозеп Боррель уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз.

Переговори і посередництво

Паралельно тривали дипломатичні спроби. 28 лютого радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори, під час яких Україна вимагала припинення вогню. Того ж дня офіс президента Франції Емманюеля Макрона заявив, що під час розмови Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити удари по цивільних і цивільній інфраструктурі та убезпечити основні дороги.

У ці ж дні Україна шукала посередників. 1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом у досягненні перемир’я. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посприяти припиненню вогню. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Суперечливі повідомлення з фронту

У повідомленнях 1 березня були й дані, які не підтверджувалися одностайно. Високопосадовець українських сил територіальної оборони стверджував, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь повідомляла, що не відправлятиме свої збройні сили в Україну.

Того ж дня, за даними української розвідки, ЗСУ зірвали план замаху на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Що об’єднувало ці події

До 2 березня 2022 року політична картина складалася з кількох паралельних ліній: український запит на членство в ЄС, санкційні кроки союзників, суперечки про постачання літаків, переговорні контакти та заклики до протестів у самій Росії. Усі ці лінії розвивалися одночасно, а їхні результати на той момент ще були невідомі.