Що означали заяви Путіна й візит Беннета 5 березня 2022 року
Огляд дипломатичних і політичних рішень у перші тижні вторгнення: перемовини, санкції, заборона на «фейки» та гра навколо безполітної зони.
Чи була 5 березня 2022 року можливість перейти від війни до переговорів, чи сторони лише посилювали позиції? Факти тих днів показують поєднання дипломатичних сигналів із жорсткими заявами та внутрішніми рішеннями в Москві.
Дипломатія: візит і заклики до посередництва
У цей день прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним. Предметом розмови були вторгнення та можливе припинення вогню з Україною. Беннет став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення.
Тоді ж міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв заявив, що підтримує будь-які зусилля з посередництва заради припинення вогню між Росією та Україною.
Ці кроки відбувалися на тлі переговорного треку між Києвом і Москвою. 3 березня президент України Володимир Зеленський повідомив про початок другого раунду переговорів і закликав до особистої зустрічі з Путіним, щоб закінчити війну. 4 березня Путін заявив, що Росія відкрита до мирних переговорів, однак водночас закликав Україну виконати російські вимоги.
Жорсткі заяви Путіна
У той самий день, 5 березня, Путін заявив, що західні санкції проти Росії схожі на «оголошення війни». Він також попередив, що будь-яка спроба запровадити бесполітну зону над Україною може призвести до «катастрофічних наслідків» для всього світу. Йдеться про вимогу, яку Київ висував до НАТО: напередодні, 4 березня, Зеленський засудив НАТО за відмову підтримати його заклик закрити небо, сказавши, що всі, хто гине відтоді, гинуть і через слабкість та роз’єднаність альянсу.
У тих самих заявах Путін назвав цифру: за його словами, на Донбасі з 2014 року загинули близько 13–14 тисяч людей.
Таким чином, публічна позиція Москви поєднувала готовність до перемовин із вимогою, щоб Україна прийняла російські умови, та із застереженням щодо кроків, які могли б змінити військовий баланс у повітрі.
Економічні та внутрішньополітичні рішення
У цей день Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за суверенними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях замість іноземної валюти, за курсом Центрального банку Росії. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.
За день до того Путін підписав зміни до Кримінального кодексу Росії. Вони криміналізують поширення «неправдивих відомостей» про російських військових і Збройні сили, а також заклики до антиросійських санкцій. За поширення таких відомостей про армію передбачили від 10 до 15 років ув’язнення, можливий додатковий штраф від 700 тисяч до 1,5 мільйона рублів (6400–13 700 доларів США) і до трьох років примусових робіт. За інші два види дій покарання м’якші, але теж можуть включати позбавлення волі. Законопроєкт раніше одностайно ухвалила Державна дума.
У тих самих днях голова Чечні Рамзан Кадиров закликав Путіна дозволити його підрозділам узяти під контроль великі міста України, назвавши це єдиним способом врятувати російський народ і державу.
Підсумок для оцінки дня
З цих повідомлень видно кілька паралельних ліній. Посередницькі контакти, зокрема візит Беннета, і готовність до переговорів співіснували з вимогою до Києва дотриматися російських умов. Москва одночасно відповідала на санкції фінансовими заходами та жорсткішим контролем над публічними висловлюваннями про армію. Україна ж, за словами Зеленського, продовжувала домагатися закритого неба й особистої зустрічі з Путіним, а 4 березня звернулася до учасників антивоєнних протестів у містах Європи.
