Що означали рішення Румунії та Києва щодо війни з Іраном

Що стояло за рішеннями, про які йшлося напередодні 13 березня 2026 року? Два епізоди показали, як держави поза безпосереднім театром бойових дій долучалися до підтримки військових операцій США під час війни з Іраном.

У Румунії це відбувалося через інституції. 11 березня 2026 року країна дозволила Сполученим Штатам користуватися її авіабазами для дозаправлення літаків, а також розгорнути обладнання для спостереження та супутникового зв’язку. Дозвіл ухвалили після схвалення парламентом Румунії та Вищою радою національної оборони.

Україна діяла в іншій площині. 9 березня 2026 року президент Зеленський підтвердив розгортання безпілотників-перехоплювачів і спеціалістів для захисту військових баз США в Йорданії.

Що поєднує ці кроки

Обидва рішення стосувалися забезпечення дій США, а не прямої участі у бойових операціях. Румунія надала інфраструктуру й технічні можливості, Україна — засоби та фахівців для захисту баз. Для Бухареста важливою була і процедура: питання пройшло через парламент та вищий орган оборонного планування, тож рішення мало офіційне політичне підґрунтя.