Що означали німецько-російські переговори в Нью-Йорку для дипломатії війни
Розмова міністрів закордонних справ Німеччини й Росії та передача північнокорейських полонених Сеулу — два дипломатичні сюжети кінця вересня 2026 року.

Яку дипломатичну картину складали події навколо 27 вересня 2026 року? Напередодні, 26 вересня, під час 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН відбулася розмова міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Це були перші переговори Німеччини та Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.
Німецько-російський контакт
Головна ознака цієї події — сама її рідкість. Понад чотири роки між двома країнами не було переговорів на рівні міністрів закордонних справ. Майданчиком для зустрічі стала сесія Генасамблеї ООН, тобто багатосторонній формат, а не двосторонній візит. Це визначило і масштаб контакту: йшлося про розмову, а не про відновлення регулярного діалогу.
Північнокорейські полонені
Ще один сюжет тих днів стосувався Сеула. 23 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Їх узяли в полон у Курській області Росії в січні 2025 року.
Ця інформація пов’язана з ширшим тлом: Північна Корея в ході війни надавала Росії боєприпаси та військовослужбовців для участі в бойових діях. Передача полонених зачіпає водночас відносини Києва та Сеула й тему північнокорейської участі у війні.
Що поєднує два сюжети
Обидва епізоди показують, що навколо війни тривала дипломатична робота поза полем бою. В одному випадку європейська держава, яка після 2022 року не мала міністерських переговорів із Москвою, використала міжнародний форум для розмови. В іншому Київ вирішив долю полонених, захоплених у січні 2025 року, у координації з Південною Кореєю.
У підсумку до 27 вересня 2026 року на столі були два конкретні факти: перший за понад чотири роки німецько-російський контакт на міністерському рівні та передача двох полонених Сеулу.