Що означало визнання геноциду кримських татар у Нідерландах
Ретроспектива подій кінця червня 2025 року: від рішення нідерландського парламенту до угоди про спеціальний трибунал.
Що об’єднувало політичні новини довкола 26 червня 2025 року? Кілька рішень, ухвалених у попередні дні, стосувалися відповідальності за злочини та прав людини, і саме вони визначали тодішній порядок денний.
Найближчою до цієї дати стала підписана 25 червня 2025 року угода між президентом України Володимиром Зеленським і Бюро Ради Європи з прав людини про створення спеціального трибуналу щодо злочинів в Україні. Це був практичний крок у питанні розслідування злочинів, пов’язаних з російським вторгненням.
За п’ять днів до того, 20 червня 2025 року, парламент Нідерландів визнав геноцидом депортацію кримських татар, здійснену Радянським Союзом у 1944 році. Виселення тривало 18–21 травня 1944 року, а прибуття ешелонів завершилося 4 червня того ж року. Депортували переважно жінок та дітей, близько 82 %. За офіційними даними, до віддалених регіонів СРСР вивезли 191 044 кримських татар, а за самоперепису національного руху — 423 100. Під час виселення і в перші роки по ньому загинуло від 27 % за даними НКВС до 46,2 % депортованих.
У ці ж дні, 21 червня 2025 року, білоруський президент Олександр Лукашенко помилував кількох опозиціонерів, зокрема лідера опозиції Сергія Тихановського. Помилування відбулося після домовленості, яку забезпечив спеціальний посланець США щодо України Кіт Келлог.
Разом ці події показують, що наприкінці червня 2025 року питання історичної справедливості, правової відповідальності й політичних в’язнів розглядали на різних рівнях: у парламенті однієї держави, у двосторонній домовленості та в міжнародній угоді про трибунал.
