Що означала згода Києва на «формулу Штайнмаєра» станом на 2 жовтня 2019

Що саме погодила Україна наприкінці вересня та на початку жовтня, і чому цей крок викликав увагу? Станом на 2 жовтня 2019 відповідь уже була відома з повідомлень попереднього дня: 1 жовтня президент України Володимир Зеленський у відповіді на лист Мартіна Сайдіка повідомив, що Україна погоджує текст «формули Штайнмаєра».

Що передбачає формула

За повідомленнями, формула надає особливий статус «окремим територіям» Донбасу. Вона спрямована на самоврядний статус цих територій і проведення виборів за українським законом, чесність яких підтверджуватиме ОБСЄ. Тобто йшлося про поєднання політичного статусу та виборчої процедури, а не лише про припинення вогню.

У контексті Мінських домовленостей

Термін «Мінські угоди» позначає три документи, вироблені в Нормандському форматі: Мінський протокол від 5 вересня 2014, меморандум від 19 вересня 2014 та Комплекс заходів, узгоджений 11–12 лютого 2015 лідерами Німеччини, Франції, України та Росії. Рішення від 1 жовтня 2019 стосувалося саме врегулювання на Донбасі в цих рамках. Які наслідки воно матиме для практичної імплементації, у фактах за ці дні не йшлося.

Паралельний американський сюжет

Той самий час позначений і політичною напругою навколо розмови президента США Дональда Трампа з Зеленським. 1 жовтня особистий адвокат Трампа Руді Джуліані найняв прокурора часів Вотергейту Джона Сейла, щоб той представляв його в межах розслідування з метою імпічменту. 2 жовтня офіс представника Адама Шиффа повідомив, що викривач, який подав скаргу щодо цієї розмови, до подання шукав порад у розвідувального комітету Палати представників, але стверджував, що не бачив самої скарги заздалегідь.

У ці дні українська політика перебувала одночасно у двох площинах: внутрішнє й міжнародне врегулювання на Донбасі та обговорення розмови, що стала предметом американського розслідування. Факти не пов’язують ці дві теми між собою причинно, тож їх варто розглядати як події, що збіглися в часі.