Що означала заборона на в'їзд для росіян після Керченського інциденту
Аналіз подій 30 листопада 2018 року: як Київ відповів на загострення в Азовському морі та як на нього зреагували Москва і Вашингтон.
Яку політичну відповідь обрав Київ на загострення в Азовському морі? 30 листопада 2018 року Україна заборонила в'їзд російським чоловікам віком від 16 до 60 років. Рішення ухвалили після запровадження воєнного стану. Президент Петро Порошенко пояснив, що заборона має запобігти формуванню в Україні «приватних армій». Росія заявила, що не планує відповідати дзеркально.
Тло: інцидент у Керченській протоці
Причиною напруження став інцидент 25 листопада 2018 року. Українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря, і в районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, який перегородив прохід під керченським мостом. Згідно з описом цих подій, сили ВМФ Росії та Берегова охорона РФ напали на українські кораблі: протаранили буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.
Азовські порти і заклик до НАТО
Вже 29 листопада міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що порти Бердянськ і Маріуполь фактично перебувають у блокаді: Росія не випускає з Азовського моря і не пропускає туди жодних українських суден. Того ж дня Порошенко закликав НАТО направити військові кораблі для патрулювання Азовського моря. Тобто напередодні заборони на в'їзд Київ діяв одразу у двох площинах: внутрішній, безпековій, і зовнішній, союзницькій.
Міжнародний вимір
На саміті G20 у Буенос-Айресі зустріч президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним спершу лишалася в планах: речник Кремля Дмитро Пєсков 28 листопада казав, що вона відбудеться. Утім 29 листопада Трамп у твіті повідомив, що скасував її після консультацій із радниками з національної безпеки. Причиною він назвав те, що Росія не повернула Україні кораблі та моряків. Менш ніж за годину до цього він говорив, що «ймовірно» зустрінеться з Путіним.
У ті самі дні напруга була помітна й у небі над Балтикою. Бельгійський авіаційний компонент повідомив, що бельгійські F-16 у межах місії НАТО з охорони повітряного простору над Балтикою «перехопили» російські винищувачі Flanker, імовірно через відсутність плану польоту.
Що показав цей день
Заборона від 30 листопада була обмеженим кроком, пов'язаним із воєнним станом, а Москва заздалегідь відмовилася від симетричної відповіді. Водночас кроки сусідів і партнерів показали, що інцидент вийшов за межі двосторонніх відносин: він вплинув на графік переговорів на саміті G20 і на порядок денний союзників.
