Що означала варшавська суперечка про Іран для Європи
Через чотири дні після конференції у Варшаві розбіжності між Вашингтоном і європейськими столицями щодо Ірану лишалися в центрі уваги.
Чому питання про ядерну угоду з Іраном залишалося гострим 18 лютого 2019 року? Відповідь частково лежала у Варшаві, де 13 і 14 лютого відбулася конференція, організована Польщею та Сполученими Штатами.
За спільним офіційним оголошенням, на порядку денному були тероризм і екстремізм, розроблення та поширення ракет, морська торгівля і безпека, а також загрози від проксі-груп у регіоні. Напередодні держсекретар США Майк Помпео говорив, що мета зустрічі — вплив Ірану і тероризм у регіоні.
Заява Пенса
14 лютого віцепрезидент США Майк Пенс звинуватив країни — члени Європейського Союзу в спробах обійти американські санкції проти Ірану. Він також закликав ЄС вийти з Спільного всеосяжного плану дій, тобто з ядерної угоди з Іраном.
Європейські застереження
Європейські заперечення проти заявленої мети конференції мали наслідки: як зазначалося згодом в описах події, Сполучені Штати були змушені відступити від планів формування глобальної коаліції проти Ірану. Отже, Варшава показала розрив у підходах: Вашингтон тиснув на союзників щодо санкцій і угоди, а частина європейців не підтримала такого формату.
Для європейської дипломатії це означало потребу визначитися, як поєднувати участь у домовленостях з Іраном і тиск союзника. Подальші кроки обох сторін у фактах за цей період не описані, тому розбіжність 18 лютого 2019 року лишалася відкритою.
