Що дипломатія й санкції означали 18 березня 2022 року

Чи можна було за один день побачити, як міжнародна підтримка України поєднується з жорсткішим тиском на Росію? 18 березня 2022 року склалася саме така картина: розмова лідерів двох наддержав, нові санкції в Океанії та дипломатичні контакти Києва.

Розмова Байдена з Сі

Президент США Джо Байден майже дві години розмовляв з генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном. Темою була війна в Україні. Байден застеріг від будь-якої підтримки вторгнення. Це було прямим сигналом Пекіну: американська сторона окреслила, що вважатиме неприйнятним.

Контекст цієї розмови створили попередні кроки Вашингтона. 16 березня Байден оголосив про додаткові 800 мільйонів доларів «безпекової допомоги» Україні, зокрема 800 зенітних систем, тисячі протитанкових ракет і озброєні бойові дрони. Отже, до розмови з китайським лідером США прийшли з новим пакетом підтримки.

Санкційний тиск з Австралії та Нової Зеландії

У той самий день Австралія оголосила про нові санкції проти 11 російських банків та урядових установ. Про це повідомила міністерка закордонних справ Маріс Пейн.

За день до того, 17 березня, Нова Зеландія розширила власні обмеження: до списку осіб із забороною в'їзду додали ще 364 російські політичні та військові цілі, а до санкційного списку із заморожуванням активів — 13 фізичних і 19 юридичних осіб. Серед тих, кого це стосувалося, були Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров.

На 18 березня прем'єр-міністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн під час телефонної розмови з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем підтвердила підтримку України. Таким чином, санкційні рішення супроводжувалися прямим політичним контактом з українським урядом.

Що відбувалося довкола

Паралельно тривали події, які показували напруження з російського боку. 16 березня Путін у зверненні до міністрів говорив про «п'яту колонну», яка нібито намагається знищити країну зсередини, і назвав «зрадниками» та покидьками тих, кого вважав такими. Того ж дня Лавров заявив, що є надія на компроміс щодо припинення вогню.

17 березня Путін наказав Федеральній службі безпеки заарештувати заступника керівника Росгвардії генерала Романа Гаврилова. Також за українськими розвідувальними даними, президент Сирії Башар Асад обіцяв постачити Росії 40 тисяч найманців. Того ж дня підтримувані Росією бойовики «Луганської народної республіки» взяли під контроль урядові будівлі в Рубіжному.

Підсумок дня

Якщо дивитися на 18 березня 2022 року в сукупності, видно кілька ліній. Перша — прямі застереження США Китаю щодо підтримки вторгнення. Друга — поступове нарощування санкцій союзниками, зокрема Австралією та Новою Зеландією. Третя — збереження політичних контактів Києва із закордонними урядами. На цьому тлі російська сторона водночас говорила про можливий компроміс щодо припинення вогню та про внутрішніх «зрадників», а бойові дії тривали, як показало захоплення адмінбудівель у Рубіжному.