Рублі за газ і відмова здатися: що відбувалося 23 березня 2022 року
Ретроспектива про вимогу щодо оплати газу в рублях та позиції Києва щодо Маріуполя й НАТО в дні, що їй передували.

Що стояло за заявами, які прозвучали 23 березня 2022 року? Того дня російський президент Володимир Путін зажадав, щоб країни, які він назвав «недружніми», платили за поставки природного газу в рублях. Це була економічна складова війни, що тривала після вторгнення Росії в Україну.
Тиск на кількох фронтах
За два дні до того, 21 березня, Україна відхилила російський ультиматум з вимогою віддати контроль над Маріуполем. Віцепрем'єрка Ірина Верещук повідомила, що російську сторону вже поінформували про цю відповідь. Так тривала облога Маріуполя.
Того ж дня, 21 березня, президент України Володимир Зеленський заявив, що розгляне можливість відмовитися від прагнення вступити до НАТО в обмін на припинення вогню. Це свідчило про готовність Києва шукати дипломатичні шляхи, водночас не поступаючись у питанні Маріуполя.
Що поєднувало ці заяви
Заяви стосувалися різних сфер: енергетики, оборони міста й умов можливого перемир'я. Москва вимагала від низки держав змінити порядок розрахунків за газ. Київ відкидав ультиматум щодо Маріуполя, але допускав обговорення свого шляху до НАТО в обмін на припинення вогню.
У підсумку 23 березня 2022 року до воєнного фронту додався економічний: вимога розраховуватися рублями стосувалася країн, яких Путін віднесів до «недружніх».