Різдвяне перемир'я 2023 року: чому Київ не повірив
Огляд оголошеного в Москві одностороннього припинення вогню та відповіді України.
Що означала заява про різдвяне перемир'я, оголошена 5 січня 2023 року, і чому вона не знайшла відгуку в Києві?
У той день патріарх Московський Кирило, глава Російської православної церкви, закликав обидві сторони війни в Україні до православного різдвяного перемир'я. Як повідомлялося, за його пропозицією президент Росії Володимир Путін оголосив одностороннє припинення вогню 6–7 січня у зв'язку з Різдвом за юліанським календарем. Увечері того ж дня Путін доручив міністру оборони РФ Сергію Шойгу оголосити тимчасове припинення вогню на всій лінії зіткнення російських і українських військ тривалістю 36 годин: з 6 січня до півночі з 7 на 8 січня.
Відповідь Києва
Україна відхилила пропозицію відповісти взаємним припиненням вогню. Як повідомлялося, причиною названо брак довіри. Таким чином, ініціатива залишилася саме одностороннім кроком російської сторони: другої сторони, готової підтримати її, не було.
Що видно з перебігу подій
Схема була такою: релігійний лідер висловлює заклик, а політичний лідер швидко його підтримує й оформлює як рішення. Часові рамки були вузькими: 36 годин, пов'язаних із різдвяними святами за юліанським календарем. Ухвалення рішення відбулося того ж вечора, коли пролунав заклик.
Київська відмова ґрунтувалася на аргументі довіри, а не на запереченні самої ідеї різдвяної паузи. Саме цей мотив було названо у відповіді на пропозицію взаємного припинення вогню.
Заява 5 січня 2023 року стала прикладом того, як питання війни поєднувалося з релігійною символікою у публічній площині. Українська відмова показала, що односторонньо оголошена пауза не була прийнята як основа для взаємних дій.
