Рекордні 90 заяв до ЦВК і розрив Москви з Вашингтоном
Що поєднувало українську президентську кампанію та ядерну суперечку між Росією і США на початку лютого 2019 року.
Чим запам'ятався день 3 лютого 2019 року? Для української політики — завершенням прийому документів від кандидатів у президенти. Центральна виборча комісія закінчила приймати заяви, і їх надійшло від 90 осіб — рекордна кількість для України.
Український вимір
Сама цифра свідчила про масштаб інтересу до президентського поста. Більше про кандидатів у цей день факти не повідомляють, тож і оцінювати їхні шанси чи мотиви було б передчасно. Відомо лише, що етап подання документів завершився, а попереду була робота комісії з цими заявами.
Міжнародний фон
У ті самі дні змінювалася безпекова ситуація поза межами України. 1 лютого 2019 року держсекретар США Майк Помпео оголосив, що Сполучені Штати призупиняють участь у Договорі про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Угоду уклали 1987 року з СРСР, а правонаступницею стала Росія. Вона забороняла обом сторонам володіти ракетами середньої дальності, випробовувати їх, а також мати відповідні пускові установки. Вашингтон пояснив рішення тим, що Москва не виконує договір.
Наступного дня, 2 лютого 2019 року, президент Росії Володимир Путін призупинив участь Росії в договорі. Він заявив про намір розпочати розробку нових ракет у відповідь на рішення США вийти з угоди.
Як це читати
Ці події розгорталися паралельно, і прямого зв'язку між ними факти не фіксують. Проте вони разом показують тло, на якому стартувала українська виборча кампанія: рекордна кількість претендентів усередині країни та взаємні кроки Москви й Вашингтона довкола ядерної угоди.
Пізніше, для характеристики протистояння між Заходом і Росією, почали вживати термін «друга холодна війна» за аналогією з первинною Холодною війною. Станом на 3 лютого 2019 року дві події в хроніці дня просто стояли поруч.
