Похорон Захарченка і питання про долю нормандського формату
Що стояло за заявою Лаврова про зрив мирного процесу після вбивства лідера угруповання на Донбасі.
Яке значення мали події 2 вересня 2018 року для мирного процесу довкола Донбасу? Того дня відбувся похорон Олександра Захарченка, на який, як повідомлялося, прийшли десятки тисяч людей.
Увагу привернула й позиція Москви. Напередодні, 1 вересня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав убивство провокацією і заявив, що вона зірве нормандський формат, який і без того стояв на місці.
Що таке нормандський формат
Нормандський формат — це чотиристоронні зустрічі за участі України, Німеччини, Франції та Росії, на яких обговорюють питання, пов’язані з російською збройною агресією проти України. Саме про цей майданчик говорив Лавров, а отже, його заява стосувалася єдиного діючого переговорного механізму такого складу.
У заяві проглядає логіка перекладання відповідальності: убивство подано як провокацію, а можливий зрив переговорів — як її наслідок. Це позиція російського міністра, і з фактів не випливає, що її поділяли інші учасники формату.
Паралельний сюжет
У ті ж дні з’явилася ще одна новина з регіональної політики. 31 серпня президент невизнаного Придністров’я Вадим Красносельський оголосив, що 6 вересня приїде на переговори до президента Молдови Ігоря Додона. Це окремий сюжет, не пов’язаний із подіями на Донбасі, проте він показує, що переговорні контакти довкола пострадянських конфліктів тривали паралельно.
За фактами, станом на 2 вересня 2018 року питання було одне: чи справді нормандський формат опиниться під загрозою, як стверджував Лавров, чи заява залишиться лише політичним сигналом. Відповіді на це в той день ще не було.
