Переговори, ядерна тривога й дипломатія: що відбулося 27 лютого 2022 року
Ретроспектива дня, коли Кремль оголосив про делегацію в Гомелі, Київ відхилив білоруський майданчик, а світ шукав способи зупинити війну.
Чи могла дипломатія наздогнати війну вже на четвертий день повномасштабного вторгнення? 27 лютого 2022 року відповіді на це питання ще не було, але саме тоді політичні сигнали змінювалися особливо швидко: від ядерних погроз до пропозицій посередництва.
Гомель чи інше місце
У той день прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що російська делегація прибула до Гомеля в Білорусі для переговорів, покликаних завершити війну. Президент України Володимир Зеленський відхилив білоруський майданчик: Білорусь, наголошувалося, не є нейтральною стороною в конфлікті.
Зрештою сторони погодилися провести переговори наступного дня, 28 лютого, на українсько-білоруському кордоні біля річки Прип’ять. Українська делегація прямувала туди через Польщу з міркувань безпеки.
За два дні до того, 25 лютого, президент Росії Володимир Путін казав главі Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія готова до розмови з Україною. А 26 лютого він віддав накази розширити наступ після того, як оголосив мирні переговори «мертвими». Тож 27 лютого розмова про зустріч з’явилася на тлі різких поворотів у риториці.
Ядерні сили в стані підвищеної готовності
27 лютого Путін наказав перевести ядерні сили Росії у стан підвищеної готовності. Він пояснив це тим, що вважає «агресивними заявами» членів НАТО.
Посередники та обмеження
У ці дні кілька країн заявляли про готовність долучитися до пошуку припинення вогню. 27 лютого прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт запропонував посередництво щодо припинення вогню між Росією та Україною. Днем раніше, 26 лютого, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара докладає зусиль для негайного припинення вогню.
Того ж дня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу задіяв воєнне положення Конвенції Монтре та обмежив рух військових суден, бази яких не розташовані на чорноморському узбережжі.
У Данії прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен дозволила добровольцям долучатися до українських військових у боротьбі проти Росії.
Спортивна сфера теж відреагувала: Міжнародна федерація дзюдо призупинила звання Путіна як почесного президента та амбасадора федерації, пославшись на війну в Україні.
Київ і тиск на Білорусь
26 лютого Зеленський оприлюднив відео, на якому перебуває в Києві, на тлі чуток про те, що він залишив країну. Того ж дня президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові закликав президента Білорусі Олександра Лукашенка вимагати виведення російських військ з України. Лукашенко назвав повідомлення про можливу наявність у Білорусі ядерної зброї фейком.
У самій Росії, за повідомленнями станом на 26 лютого, під час антивоєнних акцій затримали близько 3000 людей по країні від початку вторгнення.
Що показав цей день
27 лютого 2022 року поєднало кілька ліній: заяви про переговори, відмову від майданчика в Білорусі, ядерну риторику, пропозиції посередників і перші практичні рішення інших держав. Наступного дня на Прип’яті мала відбутися зустріч, про яку сторони домовилися саме тоді.
