Переговори, ядерна тривога і дипломатія: що відбувалося 27 лютого 2022 року
Ретроспектива четвертого дня вторгнення: де сторони домовлялися про зустріч, як відреагували сусіди й чому тема переговорів співіснувала з ядерними сигналами.
Чи можна було 27 лютого 2022 року говорити про переговори, коли того ж дня лунали сигнали про ядерну готовність? Факти цього дня показують: дипломатія й ескалація розвивалися паралельно.
Де говорити: суперечка про місце
Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що російська делегація прибула до Гомеля в Білорусі для переговорів у межах зусиль із припинення війни. Президент України Володимир Зеленський відкинув Білорусь як місце зустрічі, бо ця країна не є нейтральною стороною в конфлікті.
Урешті Україна й Росія погодилися провести переговори наступного дня, 28 лютого, на українсько-білоруському кордоні поблизу річки Прип’ять. Українська делегація їхала до місця зустрічі через Польщу з міркувань безпеки.
Це вписувалося в попередню послідовність. 25 лютого Путін повідомив лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, що Росія готова до переговорів з Україною. Наступного дня, 26 лютого, Путін, оголосивши мирні перемовини «мертвими», віддав накази розширити наступ. Тож домовленість про зустріч 27 лютого стала поворотом на тлі протилежних сигналів попереднього дня.
Ядерний сигнал
Того ж 27 лютого Путін наказав привести ядерні сили Росії у стан підвищеної готовності. Це було відповіддю, за його оцінкою, на «агресивні заяви» членів НАТО. Факти не уточнюють, які саме заяви мав на увазі російський лідер.
День раніше президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові закликав президента Білорусі Олександра Лукашенка вимагати виведення російських військ з України. Лукашенко назвав повідомлення про можливу наявність у Білорусі ядерної зброї «фейковими новинами».
Реакції інших держав
Міжнародні реакції 27 лютого були різними за характером.
- Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу задіяв положення Конвенції Монтре про режим проток, що діють у воєнний час, і обмежив прохід військових суден, бази яких не розташовані на узбережжі Чорного моря.
- Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет запропонував посередництво для досягнення припинення вогню між Росією та Україною.
- Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен дозволила добровольцям долучатися до українських військових у боротьбі проти Росії.
- Міжнародна федерація дзюдо призупинила звання Путіна як почесного президента й посла федерації з огляду на війну в Україні.
До цього, 26 лютого, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для негайного припинення вогню.
Всередині країн і на фронті політики
У Росії, за повідомленнями станом на 26 лютого, від початку вторгнення було затримано близько 3 000 учасників антивоєнних протестів. Того ж дня Зеленський опублікував відео з Києва на тлі чуток, що він залишив країну.
Що показує цей день
За фактами 27 лютого видно кілька ліній. Перша — боротьба за формат переговорів: місце зустрічі стало предметом суперечки, і її розв’язали компромісом щодо локації. Друга — поєднання військового тиску з ядерною риторикою. Третя — розширення кола держав і організацій, які визначали свою позицію: від обмежень на проходження суден до санкційних за характером рішень у спортивній сфері та пропозицій посередництва.
Підсумок дня — домовленість про переговори наступного дня, команда ядерних сил у підвищеній готовності й низка дипломатичних кроків, що відбувалися одночасно.
